№ справи:121/138/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.
№ провадження:22-ц/190/4344/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.
"30" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Любобратцевої Н.І
суддів:Філатової Є.В., Харченко І.О.,
при секретарі:Почотовій Я.О.,
за участю відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи - відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АРК, ОСОБА_8, про зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментам,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 19 квітня 2013 року,
ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про зменшення розміру аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментам, мотивуючи свої вимоги тим, що з нього стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. щомісячно. З липня 2012 року його матеріальний стан і стан здоров'я значно погіршились. Він затратив кошти на медичне обстеження і медикаменти, а тому на теперішній час не в змозі задовольнити свої найнеобхідніші потреби. Він отримує пенсію по інвалідності в розмірі 970 грн., інших доходів не має. Крім того, на підставі рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 03 квітня 2006 року він сплачує аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно на утримання сина. У зв'язку важким матеріальним станом позивач просив суд зменшити розмір стягнутих аліментів до 500 грн. щомісячно, а також звільнити його від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 15930, 82 грн.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19 квітня 2013 року в задоволенні зазначеного позову ОСОБА_7 відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, оскільки не врахований той факт, що він в добровільному порядку перераховував кошти на утримання доньки, коли в нього була така можливість, проте на даний час він не може сплачувати аліменти в розмірі, стягнутому з нього судом, і сплатити заборгованість за аліментами у зв'язку з погіршенням стану здоров'я і відсутністю додаткового заробітку.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем факту значного погіршення стану здоров'я та суттєвої зміни майнового стану, що у відповідності до ст. 192 Сімейного кодексу України може бути підставою для зменшення розміру аліментів і підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 20.09.2006 р. з ОСОБА_7 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 гривень щомісяця, починаючи з 21 квітня 2006 року (а.с.84). Рішенням Апеляційного суду АРК від 22 січня 2007 року зменшено розмір стягнутих аліментів до 1000 гривень щомісячно. Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АРК від 22 червня 2009 року збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання доньки, до 4000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 09 листопада 2010 р. відмовлено ОСОБА_7 в зменшені розміру аліментів та звільненні від сплати заборгованості по аліментам. Але рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2011 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, по справі ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_7 Зменшено розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_9 до 1000 грн. на місяць, звільнено ОСОБА_7 від сплати заборгованості по аліментам в сумі 102535 грн.06коп. (а.с.82-83).
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що звертаючись з позовом в частині зменшення розміру аліментів, ОСОБА_7 посилався на погіршення стану свого здоров'я, наявністю інвалідності і необхідністю внаслідок цього проходити обстеження і лікування, що ці обставини значно погіршують його матеріальне становище, у зв'язку з чим він не в змозі сплачувати аліменти у розмірі, встановленому рішенням суду. Проте, всі вищевикладені обставини спростовуються матеріалами справи.
Так, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи № НОМЕР_1 від 13.09.2000 р. ОСОБА_7 є фізичною особою - підприємцем, при цьому має у приватній власності рухоме майно у вигляді чотирьох автомобілів (а.с.122), а також нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення по АДРЕСА_2. (а.с.85-87), має постійний дохід від здачі зазначеного майна в оренду (а.с.95-115), що надає йому та членам його сім'ї відпочивати за кордоном (а.с.81,88-93). До того ж, ОСОБА_7 отримує пенсію за інвалідністю ІІ групи внаслідок загального захворювання в розмірі 970 грн., а тому немає підстав вважати, що він не спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини в тому розмірі, який присуджений судом. Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у частині зменшення розміру аліментів.
Виходячи з положень чинного законодавства, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Довід апеляційної скарги про те, що він в добровільному порядку перераховував кошти на утримання доньки, коли в нього була така можливість, не заслуговує на увагу колегії суддів, оскільки не підтверджується необхідними доказами. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Також не заслуговує на увагу колегії суддів, довід апеляційної скарги про неможливість сплати заборгованості по аліментам в розмірі 15930,82 грн. у зв'язку з погіршенням стану здоров'я і проходженням лікування внаслідок цього, оскільки починаючи з 2006 року ОСОБА_7 фактично не виконував взагалі свої зобов'язання по утриманню малолітньої дитини, тому що рішенням Апеляційного суду АРК від 01 березня 2011 року його було звільнено від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 102535,06 грн., яка утворилася з серпня 2008 року і зменшено розмір аліментів до 1000 грн., проте незважаючи на це він так і не сплачував присуджені аліменти, у зв'язку з чим станом на 21.01.2013 р. утворилась нова заборгованість в розмірі 15780,02 грн. (а.с.122), від сплати якої він також просить його звільнити. Але аліментні обов'язки батьків полягають у тому, що вони повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Матеріальне утримання дітей - це обов'язок батьків, якій виникає з моменту їх народження і до повноліття. Аліменти з батьків стягуються незалежно від віку, стану здоров'я, визнання непрацездатними.
За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до вимог матеріального і процесуального права, воно є законним та обґрунтованим і підстав до його скасування немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити. Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Любобратцева Н.І.
Філатова Є.В.
Харченко І.О.