Справа № 644/2672/13-ц
н/п 2/644/1223/13
01 серпня 2013 року
Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Зябрової О.Г.,
при секретарі - Селивоненко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд розірвати договір довічного утримання, укладений між ними 31.07.2003р., повернути їй квартиру АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на дану квартиру. В обгрунтування своїх вимог вона посилалась на те, що відповідач не виконує взятих на себе зобов»язань і вона змушена утримувати себе сама. Оскільки за спірним договором утримання вона передала свою квартиру у власність відповідачу, то просить повернути їй квартиру та відновити право власності на неї.
У судовому засіданні представник позивача від позовних вимог в частині визнання права власності на спірну квартиру відмовився, оскільки квартира залишилась на праві власності за ОСОБА_1, а відповідач не набув права власності на дану квартиру. В частині інших позовних вимог позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що раніше він працював, тепер втратив роботу і не має можливості виконувати свої зобов»язання за договором. Проживає він разом зі своєю матір»ю ОСОБА_1, і квартиру на праві власності на себе не переоформлював, оскільки це квартира його матері.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
31 липня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір довічного утримання, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов»язався довічно утримувати ОСОБА_1, забезпечувати її одягом, доглядом, необхідною допомогою, харчуванням, та залишити у її довічному безкоштовному користуванні кімнату житловою площею 11,5 кв.м. Вартість матеріального забезпечення визначено сторонами в сумі 165 грн. щомісячно.
Як пояснює позивач, ОСОБА_2 вищезазначені зобов»язання не виконує, матеріального забезпечення позивачу не надає.
Ці обставини визнані відповідачем і відповідно до вимог ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Згідно до п.7 зазначеного вище договору утримання він може бути розірвано за згодою сторін, а у разі невиконання його вимог чи відмови від добровільного розірвання однією із сторін - у судовому порядку.
Відповідно до ст.755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов»язків, незалежно від його вини.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконує умови договору, суд вважає за можливе розірвати даний договір.
Судові витрати вирішуються судом відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 61, 79, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.755 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений 31 липня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 229 гривень 40 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя:
01.08.2013 Суддя Зяброва О. Г.