29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"29" липня 2013 р.Справа № 924/705/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця Боднарчука Олександра Михайловича, м. Хмельницький
про стягнення 8266,69 грн. заборгованості, з яких 7984,71 грн. основний борг за послуги з теплопостачання, 14,50 грн. інфляційні нарахування, 44,58 грн. 3% річних, 222,90 грн. пеня.
Представники сторін:
від позивача: Слободян Т.В. за довіреністю №8/02 від 02.01.2013р.
від відповідача: не з'явився
встановив: позивач звернувся до господарського суду області із позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 8266,72 грн. заборгованості, з яких 7984,71 грн. основний борг за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2012р. по 01.05.2013р., 14,50 грн. інфляційні нарахування, 44,60 грн. 3% річних, 222,91 грн. пені, посилаючись на ст. 625 ЦК України, ст. ст. 231, 232 ГК України, умови договору про надання послуг з теплопостачання від 05.01.2012 р. № 3041/1287.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Також представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені, а саме просить суд стягнути з відповідача 44,58 грн. - 3% річних та 222,90 грн. - пені. Дана заява судом приймається.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю представника з'явитись в судове засідання. Суд залишає клопотанні відповідача без задоволення, оскільки не подано доказів, які б підтверджували поважність причин неявки представника в судове засідання . Крім того, відповідно до ст.28 Господарсько процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників , повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ст. 28 ГПК України. Така правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанові Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький (Виконавець) та ФОП Боднарчуком Олександром Михайловичем, м. Хмельницький (Споживач) 05.01.2012 р. року укладено договір про надання послуг з теплопостачання №3041/1287, згідно з яким Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води приміщення по вул. Кам'янецькій, б. 54, опалювальною площею 89,50 кв. м., а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. п. 1.1, 3.1, 3.2 договору).
Пунктом 5 договору сторони визначили тарифи на послуги та їх загальну вартість. Зокрема, зазначено, що у випадку коли Замовник користується тарифом в опалювальний період з централізованого опалення, останній становить 25,49 грн. кв. м.
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення ( п. 6 договору).
Положеннями п. 6.7 договору передбачено, що тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків які вказані в договорі, вказані на день укладання договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів.
Відповідно до п. 14 договору на споживача покладено обов'язок оплачувати послуги в установлений договором строк.
Згідно з п. 7 договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюються Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання тепла енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У п. 7.4 договору сторони передбачили, що за наявності заборгованості у Споживача за цим Договором Виконавець зараховує кошти, що надійшли від Споживача як погашення заборгованості за послуги надані у минулі періоди за цим договором.
Відповідно до п. 11 договору за несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
П. 28 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з 05.01.2012р. та діє до 04.01.2013р. Договір вважається щороку продовженим , якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов , передбачених п. 29 договору. Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.
Позивачем за період з 01.10.2012 р. по 01.05.2013 р. виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг з теплопостачання, що підтверджується виписками з журналу відправленої кореспонденції МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" на загальну суму 13577,71 грн., а саме: № 1287 від 18.10.2012р. на суму 1030,29 грн., № 1287 від 05.11.2012р. на суму 2281,35 грн., № 1287 від 03.12.2012р. на суму 2281,35 грн. № 1287 від 03.01.2013р. на суму 2281,35 грн., № 1287 від 04.02.2013р. на суму 2281,35 грн., № 1287 від 04.03.2013р. на суму 2281,35 грн., № 1287 від 15.04.2013р. на суму 1140,67 грн.
Відповідач частково погасив заборгованість в розмірі 5593,00 грн., що підтверджується довідкою про оплату від 01.01.2013 р., проте належним чином умови договору не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 7984,71 грн.
Оскільки відповідач не сплатив заборгованість, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 8266,69 грн. заборгованості, з яких 7984,71 грн. основний борг за послуги з теплопостачання, 14,50 грн. інфляційні нарахування, 44,58 грн. 3% річних, 222,90 грн. пеня.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як слідує з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання послуг з теплопостачання від 05.01.2012 р. №3041/1287.
Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання, виставляв відповідні рахунки на оплату теплової енергії, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, утворивши заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 7984,71 грн. Доказів про повну оплату суми боргу суду не подано. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 7984,71 грн. боргу заявлені правомірно, є обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 44,58 грн. нарахованих за період з листопада 2012 р. по травень 2013 р. та 14,50 грн. - інфляційних за період з жовтня 2012 р. по травень 2013р. згідно поданих розрахунків.
Аналізуючи наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат відповідно до листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та 3% річних судом враховується, що заявлені суми нараховано в межах можливих нарахувань, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 222,90 грн. пені за період з 10.11.2012 р. по 01.05.2013 р. згідно поданого розрахунку.
Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 11 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми, умови договору від 05.01.2012р., аналізуючи поданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 222,90 грн. за період з 10.11.2012 р. по 01.05.2013р. , яка підлягає стягненню з відповідача .
З огляду на вищенаведене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень позовні вимоги заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Боднарчука Олександра Михайловича, м. Хмельницький про стягнення 8266,69 грн. заборгованості, з яких 7984,71 грн. основний борг за послуги з теплопостачання, 14,50 грн. інфляційні нарахування, 44,58 грн. 3% річних, 222,90 грн. пеня задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Боднарчука Олександра Михайловича (м.Хмельницький, вул. Вайсера 98, код 2667400117) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 код 03356571) 7984,71 грн. (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 71 коп.) - основного боргу за послуги з теплопостачання, 14,50 грн. (чотирнадцять гривень 50 коп.) - інфляційних нарахувань, 44,58 грн. (сорок чотири гривні 58 коп.) - 3% річних, 222,90 грн. (двісті двадцять дві гривні 90 коп.) - пені, 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5), 3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Вайсера, 98 - рекоменд з повід..).