головуючого
Кравченка К.Т.
суддів
Жука В.Г., Мороза М.А.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 30 листопада 2006 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2005 року.
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця смт. ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 щодо якого судові рішення не оскаржені, на них не подано подання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_3 5156 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000грн. на відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочину за таких обставин.
31 жовтня 2004 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на вулиці біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. ІНФОРМАЦІЯ_2, з мотивів ревнощів затіяв сварку з ОСОБА_4, яка переросла в бійку, під час якої в парку, що знаходиться за автобусною зупинкою в смт. ІНФОРМАЦІЯ_2, спільно з ОСОБА_2 умисно нанесли не менше шістнадцяти ударів кулаками рук та взутими ногами в різні частини тіла ОСОБА_4, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.
Після цього ОСОБА_1, діючи самостійно, без попередньої змови з ОСОБА_2, умисно, з метою вбивства ОСОБА_4, наніс останньому будівельним каменем вагою 13кг один удар в голову, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_4 помер на місці події.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що справа проти нього сфабрикована, його вина у вчиненні злочину не доведена, також вказує на те, що на досудовому слідстві він себе обмовив внаслідок незаконних дій з боку працівників міліції. Посилається також на неправильне застосування кримінального закону, внаслідок чого його дії неправильно кваліфіковано.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду в касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції всебічно та повно дослідив зібрані по справі докази, у тому числі і ті, на які містяться посилання у касаційній скарзі, та дав їм належну оцінку в їх сукупності, і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вина ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_4 підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку.
З показів ОСОБА_1 на досудовому слідстві вбачається, що саме він наніс потерпілому ОСОБА_4 удар каменем в голову. Ці обставини підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.
За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження, які утворилися від дії твердого тупого предмета з обмеженою чи переважаючою контактуючою поверхнею, яким є камінь, представлений на експертизу, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що його вина у вчиненні злочину не доведена і що на досудовому слідстві він себе обмовив внаслідок незаконних дій з боку працівників міліції, є аналогічними за їх змістом твердженням ОСОБА_1 у судовому засіданні, які перевірялися як судом першої, так і апеляційної інстанцій, і не знайшли свого підтвердження.
Твердження засудженого про те, що досудове та судове слідство було проведено неповно, не відповідають матеріалам справи, оскільки всі обставини справи досліджені повно.
Доводи наведені у касаційній скарзі, аналогічні за змістом доводам апеляції, які були ретельно перевірені апеляційним судом і в ухвалі наведені докладні та мотивовані підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи.
Згідно зі встановленими у справі фактичними обставинами, матеріальний закон судом застосовано правильно.
Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б вплинули на законність і обґрунтованість судових рішень, у справі не виявлено.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах
у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 - відмовити.
Кравченко К.Т. Жук В.Г. Мороз М.А.