Ширяївський районний суд Одеської області
26.07.2013 Справа №: 518/580/13-а
Провадження № 2-а/518/87/2013
26 липня 2013 року Ширяївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Николайчука В.О.
при секретарі Чумаченко І.Л.
з участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ширяєве Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного інспектора сільського господарства Заболотного Миколи Федоровича про неправомірність та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить постанову Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Одеській області - Заболотного М.Ф. від 21.03.2013 року № 000494 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 гривень скасувати, а провадження в справі закрити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що 21.03.2013 року відповідач по справі - Державний інспектор сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Заболотний М.Ф., за результатами розгляду складеного ним же 21.03.2013 року протоколу про адміністративне правопорушення виніс відносно його довірителя постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 85 гривень. З вказаною постановою його довіритель не згодна, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ознак та складу правопорушення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови від цього ж числа, ОСОБА_2 визнана винною у тому, що знищила межові знаки на земельній ділянці, яка перебуває у її власності, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 56 КУпАП. Твердження і висновки відповідача по справі є безпідставними, передчасними та такими, що не відповідають дійсності. Так, в грудні 2012 року ОСОБА_2 запросила спеціаліста, який встановив межі належної їй земельної ділянки. Вказані межі були закріплені відповідними межовими знаками - дерев'яними кілками. В січні 2013 року нею було виявлено, що встановлені раніше межові знаки відсутні. З метою їх відновлення, вона вкотре викликала спеціаліста, оплатила його послуги, а це 500 грн. та відновила межові знаки. 21.03.2013 року Заболотний М.Ф. проводив перевірку дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, у тому числі і щодо ОСОБА_2, під час якої було виявлено відсутність межових знаків. Про проведення перевірки було складено відповідний акт. За результатами перевірки відповідач зробив передчасні висновки про те, що вказані межові знаки знищені його довірителем. Пояснення ОСОБА_2, з вказаного приводу, відповідачем до уваги прийняті не були, у тому числі - і в частині відсутності будь-якого сенсу, оскільки розмір земельної ділянки відповідає записам у Державному акті, самовільного заняття не виявлено тощо. На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Відповідач до судових засідань не з'явився, повернулося повідомлення про повернення судової повістки за строками зберігання.
Позовні вимоги підтверджуються: копією протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3), копією постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с.4), копією опису меж (а.с.5), копією Державного акту на право власності на земельну ділянку, копією довідки Олександрівської ср, копією акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
Судом встановлено, що відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином, з аналізу коментованої норми витікає, що особа підлягає адміністративній відповідальності за наявності її вини. У даному випадку вини ОСОБА_2 у відсутності межових знаків не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім цього, на неправомірність дій відповідача в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності вказує і той факт, що винесена постанова від 21.03.2013 року складена з порушенням встановлених вимог та не містить усіх відомостей, передбачених для даного виду документів: так, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Стосовно ж оскаржуваної постанови № 000494 від 21.03.2013 року, то в останній не вказано ім'я та по батькові інспектора, дата народження порушника, реквізити банку для сплати штрафу тощо.
За таких підстав, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 158-163, 171-2 ч. 2, КАС України, суд,
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2.
Постанову Державного Державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Одеській області - Заболотного М.Ф. від 21.03.2013 року № 000494 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень скасувати, а провадження в справі закрити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: