Справа № 824/1024/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дембіцький П.Д.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
25 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до публічного акціонерного товариства "Електронмаш" про стягнення недоїмки , -
У квітні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (Позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Електронмаш" (Відповідач) про стягнення заборгованості.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що 25.01.2013 року Чернівецьким окружним адміністративним судом розглянуто справу за позовом ПАТ "Електронмаш" до УПФ України в Сторожинецькому районі Чернівецької області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі вчинити дії по призначенню пенсій колишньому працівнику ПАТ "Електронмаш", зокрема ОСОБА_4, який працював до набрання законної сили Закону України "Про пенсійне забезпечення" на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством і мав на день набрання законної сили цього Закону повний стаж на зазначених роботах, відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За результатами розгляду вказаної справи прийнято постанову, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року, якою зобов'язано УПФ в Сторожинецькому районі вчинити дії по призначенню пенсій колишньому працівнику ПАТ "Електронмаш", зокрема ОСОБА_4, який працював до набрання законної сили Закону України "Про пенсійне забезпечення" на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством і мав на день набрання законної сили цього Закону повний стаж на зазначених роботах, відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року.
Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишньому працівнику підприємства ОСОБА_4 Пенсійним фондом за період з серпня по грудень 2012 року та з січня по квітень 2013 року було виплачено пенсії з урахуванням поштового збору на загальну суму 3591,33 грн.
Відповідно до довідки від 15.07.2011 року №62/01 виданої ВАТ "Електронмаш", ОСОБА_4 дійсно працював на Чернівецькому заводі елементів обчислювальних машин з 16.12.1976 року по 10.03.1983 року. В періоди з 22.08.1977 року по 12.01.1978 року, з 16.05.1978 року по 11.06.1978 року, з 12.06.1978 року по 10.03.1983 року працював в шкідливих умовах праці, що дають право на пенсію на пільгових умовах за списком №2, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року.
Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях надсилало на адресу Відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що пенсія, яка повинна бути призначена ОСОБА_4, відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, яке, в свою чергу, не встановлювало обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фону України кошти виплачених пільгових пенсій.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058- IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІІ (далі-Закон №1788) введений в дію Постановою ВР №1931-ХІІ від 06.12.1991р. (далі - Постанова №1931) та набув чинності з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.
В силу п.7 Постанови №1931 до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні списки.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 (далі - Постанова №1173) було затверджено списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.
В подальшому Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10 (далі - Постанова №10) було затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином є правильними висновки суду першої інстанції, що у період до 01.01.1992 р. у ОСОБА_4 був наявний пільговий стаж 12р. і 6 міс., що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки Постанова №10 була чинною, тому робота на посаді "маляра, зайнятого на роботах з використанням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки", що передбачена Списком №2 цієї Постанови №10, повинна з урахуванням дії нормативного правового акту в часі зараховуватись при обчислені необхідного стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. "б" ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 5 ст. 13 Закону №1788 передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 даного Закону.
За змістом вказаної норми Закону особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно ст.100 Закону №1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону №1788 мають особи, які набули необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, враховуючи, що пенсія ОСОБА_4 має бути призначена відповідно до вимог ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, вимоги Позивача щодо сплати заборгованості приватним акціонерним товариством «Електронмаш» не підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.