26 липня 2013 року 14год.25хв. Справа № 815/4945/13-а
Одеський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Чиженко А.О.
за участю представників позивача Соколовської А.В.
відповідача Павлової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні рішення» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень -рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні рішення» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000562260 від 19.06.2013 року, яким ТОВ «Транспортні рішення» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3041,92 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000552260 від 19.06.2013 року, яким ТОВ «Транспортні рішення» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4751 грн., з них 3800,92 грн. - основного платежу та 950,23 грн. - штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Спецторг Трак» були зроблені лише на підставі даних актів інших податкових органів стосовно неможливості проведення перевірки по попередньому ланцюгу контрагента-постачальника ТОВ «Транспортні рішення» - ТОВ «Спецторг Трак». Проте, як зазначає позивач, при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Висновок щодо нереальності поставок має бути підтверджений з боку ДПІ лише відсутністю первинних документів у позивача, які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення , а саме, договору, накладних на отримання товару, податкових накладних та доказів поставки і оплати такого товару. Проте, як зазначає позивач ДПІ в ході перевірки взагалі не перевірявся та не встановлювався порядок і процес поставки товару.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та надала на адресу суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Спецторг Трак» не мають реального правового характеру, оскільки згідно матеріалів акту Західної МДПІ м. Харкова «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», яке було контрагентом ТОВ «Спецторг Трак», встановлено, що діяльність ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» не підтверджена жодним первинним документом щодо здійснення господарської діяльності, руху активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків, а саме платник податків не знаходиться за місцезнаходженням, відсутні основні фонди, у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів та технічного обслуговування та ремонту автомобілів, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей. З вищевикладеного вбачається, що всі наведені ознаки, як кожний окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що у ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності з покупцями та постачальниками. У зв'язку з тим, що не підтверджений факт придбання товарів ТОВ «Спецторг Трак» у ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», відповідач вважає неможливим придбання товарів позивачем у ТОВ «Спецторг Трак» у серпні 2011 року. За таких обставин, як зазначає відповідач ТОВ «Транспортні рішення» неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих ТОВ «Спецторг Трак», а також безпідставно відніс до складу валових витрат витрати на придбання товарів у ТОВ «Спецторг Трак».
Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Транспортні рішення» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Спецторг Трак» за серпень 2011 року, за результатами якої був складений акт від 03.06.2013 року № 3190/22-6/37060484, у висновках якого зазначено про порушення позивачем ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3041,92 грн. в тому числі по періодах: ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 3041,92 грн. та ст. 198 ПК України в результаті чого занижено залишок позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 3800,92 грн. за серпень 2011 року (а.с.16-22).
Не погодившись із актом перевірки позивачем надані до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення на акт перевірки від 06.06.2013 року за вих. № 06/06-13 (а.с.43), за результатами розгляду яких ДПІ у Приморському районі м. Одеси висновок, викладений в акті, залишений без змін (а.с.44-48).
На підставі вказаного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000562260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 3041,92 грн. (а.с.38) та податкове повідомлення -рішення від 19.06.2013 року № 0000552260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3800,92 грн. та за штрафними санкціями 950,23 грн. (а.с.39).
З податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року вбачається, що позивач задекларував податкового кредиту у розмірі 215133 грн. (а.с.128-129).
З додатку № 5 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів вбачається, що одним із контрагентів позивача у серпні 2011 року було ТОВ «Спецторг Трак», по взаємовідносинам з яким позивач сформував податковий кредит у розмірі 3800,92 грн. (а.с.130).
У декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у рядку 04 визначені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 5699084 грн. та як зазначено в акті перевірки вказані витрати були завищені на 13225,75 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Транспортні рішення» уклало з ТОВ «Спецторг Трак» договір довгострокового постачання № 37 від 18.01.2011 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти покупцю товар ( в тому числі але не виключно - запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), авто хімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленням окремими партіями за цінами в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах (а.с.49).
У видаткових накладних № И-001280 від 94.08.2011 року, № И-001281 від 04.08.2011 року, № И-001315 від 10.08.2011 року, № И-001328 від 11.08.2011 року, № И-001343 від 12.08.2011 року, № И-001369 від 16.08.2011 року, № И-001386 від 18.08.2011 року, № И-001387 від 18.08.2011 року, № И-001418 від 23.08.2011 року, № И-001457 від 29.08.2011 року, № И-001456 від 29.08.2011 року, № И-001482 від 31.08.2011 року (а.с.50-62), що є додатками до договору довгострокового постачання визначено асортимент та кількість придбаного товару.
Видами діяльності ТОВ «Транспортні рішення», згідно довідки АА № 582847 є вантажний автомобільний транспорт, вантажний морський транспорт, складське господарство, транспортне оброблення вантажів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с.24) та згідно акту перевірки, у періоді, що перевірявся видом діяльності, яким фактично займався позивач було перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.16 зворот)
З метою здійснення господарської діяльності ТОВ «Транспортні рішення» орендувало вантажні транспортні засоби, про що свідчать нотаріально засвідчені договори оренди (а.с.89-102).
Судом встановлено, що позивач отримав ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, а також отримав ліцензійні картки на автомобілі, що ним використовувалися.
На підставі вказаного договору та видаткових накладних ТОВ «Спецторг Трак» були виписані та видані позивачу податкові накладні від 04.08.2011 року № 929/003 на загальну суму 1116,96 грн. з них ПДВ 186,16 грн., від 04.08.2011 року № 930/003 на загальну суму 1597,68 грн. з них ПДВ - 266,28 грн., від 10.08.2011 року № 960/003 на загальну суму 6934,55 грн. з них ПДВ 1155,76 грн., від 11.08.2011 року № 972/003 на загальну суму 1810,15 грн. з них ПДВ 301,69 грн., від 12.08.2011 року № 982/003 на загальну суму 1250,46 грн. з них ПДВ 208,41 грн., від 16.08.2011 року № 1005/003 на загальну суму 1496,44 грн., від 18.08.2011 року № 1014/003 на загальну суму 1729,96 грн. в тому числі ПДВ 283,33 грн., від 18.08.2011 року № 1015/003 на загальну суму 1330,02 грн. з них ПДВ 221,67 грн., від 23.08.2011 року № 1039/003 на загальну суму 1325,70 грн. з них ПДВ 220,95 грн., від 29.08.2011 року № 1067/003 на загальну суму 1387,40 грн. з них ПДВ 231,24 грн., від 29.08.2011 року № 1066/003 на загальну суму 1451,14 грн. з них ПДВ 241,86 грн., від 31.08.2011 року № 1090/003 на загальну суму 1375 грн. з них ПДВ 229,17 грн. (а.с.63-74).
Вищевказані податкові накладні були включені ТОВ «Транспортні рішення» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2011 року (а.с.131-133).
Придбані у ТОВ «Спецторг Трак» товари - акумулятор VARTA SILVER, фільтри масляні, фільтри паливні, фільтри повітряні, фільтр центрифуги, вологовідділювачі були використані ТОВ «Транспортні рішення» у власній господарській діяльності та списані на загально виробничі витрати, про що свідчать акти списання товарів (а.с.77-88).
Судом встановлено, що суми податку на додану вартість, що зазначені у вищевказаних податкових накладних були включені позивачем до складу податкового кредиту серпня 2011 року у сумі 3800,92 грн., та вартість отриманого товару від ТОВ «Спецторг Трак» віднесено до складу валових витрат у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року на суму 13225,75 грн.
Судом встановлено, що єдиним мотивом для судження відповідача про відсутність реальності здійснення позивачем господарської операції з ТОВ «Спецторг Трак» у серпні 2011 року є висновки інших органів податкової служби, а саме ДПІ у м. Черкаси та Західної МДПІ у м. Харкові.
Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.
Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Висновок щодо нереальності поставок має бути підтверджений з боку ДПІ лише відсутністю саме первинних документів у позивача, які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення , а саме договору, накладних на отримання товару, податкових накладних, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано і до перевірки і під час судового розгляду справи всі первинні документи, що підтверджують факт придбання ним товару у ТОВ «Спецторг Трак» та використання вказаного товару у власній господарській діяльності, а саме договір про довгострокове постачання товару, видаткові накладні, податкові накладні, акти списання товарів.
З акту ДПІ м. Черкаси від 30.01.2013 року № 41/22-11/36701368 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецторг Трак» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», на який посилається ДПІ у Приморському районі м. Одеси вбачається, що для проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» за період з 01.03.2010 року по 30.06.2012 року використані інформації електронних баз, акт від 26.09.2012 року № 419/22-204/37190531 «про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «перша технологічна компанія - СТГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.03.2010 року по 30.06.2012 року», реєстр видаткових накладних та товаротранспортних накладних, реєстр податкових накладних, реєстр платіжних доручень, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за лютий-вересень 2011 року, тобто перевірка ТОВ «Спецторг Трак» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» здійснювалася не на підставі первинних документів та висновки акту також не ґрунтуються на первинних документах.
Таким чином, усі висновки в акті перевірки щодо нереальності угод контрагента позивача ТОВ «Спецторг Трак» зі своїм контрагентом ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», а отже і угоди з позивачем та завищення у зв'язку цим позивачем валових витрат та податкового кредиту не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського й податкового обліку, а тому ДПІ у Приморському районі м. Одеси не могло посилатися на вищевказані акти перевірок, як на підставу відсутності реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спецторг Трак».
Відповідно до п 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а також віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат, є факт придбання товарів із метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами, складеними згідно вимог діючого законодавства, а так як встановлено судом, вказаний факт позивач підтвердив первинними документами, що додані ними до матеріалів справи, отже, суд доходить висновку, щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2011 року сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, виданих контрагентом ТОВ «Спецторг Трак» у розмірі 3800,92 грн., а також до складу валових витрат ІІ-ІІІ кварталу 2011 року - витрати по взаємовідносинам із ТОВ «Спецторг Трак» у сумі 13225,75 грн.
Таким чином податкові повідомлення-рішення № 0000562260 від 19.06.2013 року, яким ТОВ «Транспортні рішення» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3041,92 грн. та № 0000552260 від 19.06.2013 року, яким ТОВ «Транспортні рішення» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4751 грн., з них 3800,92 грн. - основного платежу та 950,23 грн. - штрафних санкцій винесені неправомірно та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що судом встановлено фактичне здійснення операції з поставки товарів - акумулятора VARTA SILVER, фільтрів масляних, фільтрів паливних, фільтрів повітряних, фільтрів центрифуги, вологовідділювачів, у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції з контрагентом ТОВ «Спецторг Трак», а також те, що вищевказані товари були використані ТОВ «Транспортні рішення» у власній господарській діяльності, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Спецторг Трак» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні рішення» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 19.06.2013 року №0000562260, та №0000552260.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 31 липня 2013 року.
Суддя Е.А.Іванов
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 19.06.2013 року №0000562260, та №0000552260.
31 липня 2013 року.
.