Справа № 308/1174/13- а
Іменем України
25 січня 2013 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову прокурора міста Ужгорода до Ужгородської міської ради про визнання протиправним п.1.7. рішення Ужгородської міської ради № 281 від 14.10.2011 року, про затвердження проекту відведення гр.. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0965 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул.. Загорській та передачу її у власність та скасування пункту рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради про визнання протиправним п.1.7. рішення Ужгородської міської ради № 281 від 14.10.2011 року, про затвердження проекту відведення гр.. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0965 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул.. Загорській та передати її у власність та скасування пункту рішення, оскільки на думку позивача даним пунктом рішення виділена земельна ділянка з порушенням ст..61 Земельного кодексу України. В позовній заяві позивач ставить питання про поновлення строку на звернення до суду, мотивуючи тим, що прокуратурі міста Ужгород про порушення вимог земельного законодавства стало відомо лише 04.12.2012 року при вивченні рішення Ужгородської міської ради та інформації відділу Держкомзему у м.Ужгороді про проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу, у зв'язку з чим, вважають причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи вищенаведене, 24.01.2013 року позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду в порядку адміністративного судочинства з вказаною позовною заявою.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно вимог ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України"(заява №23436/03), слід зазначити, що статтею 99 КАС України визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Слід за необхідне наголосити на тому, що згідно зі ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів самоврядування в Україні засобами масової інформації» діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюються в друкованих виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з частиною 11 цієї статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Тому днем, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав вважається день опублікування оскаржуваного рішення.
Діяльність Ужгородської міської ради висвітлюються в друкованих засобах масової інформації муніципальній газеті Ужгородської міської ради і виконкому "Ужгород", а також на офіційному сайті міста Ужгород та Ужгородської міської ради (http://rada-uzhgorod.gov.ua/), де крім інших знаходиться й оскаржуване рішення міської ради № 281.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваному рішенню передувало рішення Ужгородської міської ради №1344 від 25 грудня 2009 року, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, яке також висвітлювалось в друкованих виданнях. А відповідно до Висновку до проекту землеустрою від 05.03.2010 року відділ Держкомзему у м.Ужгороді Закарпатської області не заперечував проти відведення у власність спірної земельної ділянки у АДРЕСА_1.
Виходячи із завдання, покладеного на прокуратуру ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», щодо систематичного здійснення прокуратурою нагляду за додержанням і застосуванням законів, у прокуратурі міста Ужгород не було об'єктивних перешкод для здійснення контролю за додержанням законодавства при прийнятті Ужгородської міської ради рішення від 14.10.2011 року №281, а також і значно раніше - у зв'язку з вказаними вище обставинами.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення відповідача було прийняте 14.10.2011 року, а прокурор м. Ужгород звернувся до суду з позовом про протиправність та скасування п.1.7. рішення 24.01.2013 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Оцінюючи поважність цієї причини, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Вищий адміністративний суд України звертав увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій (Ухвала ВАС України від 22.02.2011р.).
Оскільки шестимісячний строк звернення до суду було пропущено ще до 24.01.2013 р., суд вважає, що причина, на яку прокурор посилається як на поважну, виникла за межами строку звернення до суду, а тому не перешкоджала прокурору реалізувати право на звернення до суду з позовом вчасно, а отже й не може вважатися поважною.
Вищий адміністративний суд України звертав увагу на те, що надання законом прокурору права на представництво інтересів держави в суді не ставить прокурора у привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів держави в суді шляхом звернення з касаційним поданням. (Лист ВАС України від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09)
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ч.2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, на підставі вищенаведеного, приходжу до висновку, що зазначені вище позовні вимоги пред'явлені прокурором з порушенням встановленого законом строку без поважних причин, інших доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано, а тому вважає за необхідне залишити адміністративний позов без розгляду в зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 103, ст. 165 КАС України, суддя,-
ухвалив:
Адміністративний позов прокурора міста Ужгорода до Ужгородської міської ради про визнання протиправним п.1.7. рішення Ужгородської міської ради № 281 від 14.10.2011 року, про затвердження проекту відведення гр.. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0965 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул.. Загорській та передачу її у власність та скасування пункту рішення - залишити без розгляду.
Додатково позивачу роз'яснити, що відповідно до ч.3 ст.155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали в порядку ст.186 КАС України.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош