ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
30 липня 2013 року № 813/3451/13-а
11 год. 30 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качур Р.П.,
за участю секретаря судового засідання - Клюк С.І.
представника позивача Богуша А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. В. Стефаника до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про визнання протиправними та скасування приписів, -
29 квітня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. В. Стефаника до Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про визнання протиправними та скасування приписів № 334, № 335 та № 336 від 28.03.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані приписи винесено з порушенням норм законодавства, оскільки в Актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства, на підставі яких винесено оскаржувані приписи, не зазначено, які саме порушення земельного законодавства допущено позивачем, у який спосіб було встановлено факти порушень та особу порушника. Відтак позивач вважає оскаржувані приписи протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні, хоча про час та дату його проведення належним чином повідомлений, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення; заперечення проти позову не подав.
Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
11.03.2013 року відповідачем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що складено Акт перевірки. Перевіркою встановлено, що на території Ясенівської сільської ради Бродівського району Львівської області позивачем розорано земельну ділянку площею 139,5 га та засіяно зерновими культурами.
11.03.2013 року відповідачем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що складено Акт перевірки. Перевіркою встановлено, що позивачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 4,8 га із земель запасу Ясенівської сільської ради Бродівського району Львівської області за межами с. Ясенів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
21.03.2013 року відповідачем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що складено Акт перевірки. Перевіркою встановлено, що позивачем порушено ст. 125 та ст. 126 Земельного кодексу України, самовільно зайнято земельну ділянку площею 6,4 га (рілля) із земель запасу Ясенівської сільської ради Бродівського району Львівської області за межами с. Ясенів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
28.03.2013 року відповідачем видано припис № 334, яким зобов'язано усунути порушення, встановлене у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.03.2013 року, у 30-денний термін.
28.03.2013 року відповідачем видано припис № 335, яким зобов'язано усунути порушення, встановлене у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.03.2013 року, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку у 30-денний термін.
28.03.2013 року відповідачем видано припис № 336, яким зобов'язано усунути порушення, встановлене у акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.03.2013 року, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку у 30-денний термін.
Приймаючи рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до ст. 10 цього ж Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з п. 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011 року, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до п. 5 цього ж Положення Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.
Згідно з п. 6 цього ж Положення Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах
Судом встановлено, що відповідачем проведено перевірки дотримання вимог земельного законодавства позивачем, за наслідками яких винесено оскаржувані приписи № 334, № 335 та № 336 від 28.03.2013 року.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 року за клопотанням позивача зобов'язано відповідача надати суду документи, на підставі яких в актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.03.2013 року та приписах № 336, № 335 від 28.03.2013 року встановлено, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. В Стефаника були самовільно зайняті землі запасу Ясенівської сільської ради Бродівського району за межами села Ясенів, площею 6,4 га та площею 4,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; документи, на підставі яких в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.03.2013 року та приписі № 334 від 28.03.2013 року встановлено про невиконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. В. Стефаника заходів, передбачених у проекті землеустрою та оригінали актів перевірки від 21.03.2013 року та приписів № 334, № 335 та № 336 від 28.03.2013 року для огляду у судовому засіданні та їх належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи. Вказану ухвалу відповідач отримав 19.07.2013 року. Станом на 30.07.2013 року вимог ухвали про витребування доказів відповідачем не виконано, доказів підставності видання оскаржуваних приписів відповідачем не надано.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи приписи Державної інспекції сільського господарства у Львівській області № 334, № 335 та № 336 від 28.03.2013 року на предмет дотримання вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд дійшов висновку, що такі видано не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття. Відтак оскаржувані приписи не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.
Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, приписи Державної інспекції сільського господарства у Львівській області № 334, № 335 та № 336 від 28.03.2013 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки відповідач не довів підстав для їх прийняття та не обґрунтував їх правомірність.
Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства у Львівській області № 334 від 28.03.2013 року.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства у Львівській області № 335 від 28.03.2013 року.
4. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства у Львівській області № 336 від 28.03.2013 року.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. В. Стефаника (ЄДРПОУ 30320367) 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. сплаченого судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 31 липня 2013 року.
Суддя Качур Р.П.