Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
24 липня 2013 р. № 820/5514/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,
за участю представників сторін: позивач - Бережний Є.Г., відповідач - Фролов Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Харківській області про визнання постанови та припису неправомірними, -
Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Харківській області, в якому просить суд визнати неправомірними постанову від 26.06.2013 № 023496 та припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 26.06.2013 № 011112. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірну постанову, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем діючого законодавства. Зазначив, що на підставі наказу директора бази відпочинку "Тюзлер" від 29.04.2013 № 8, водію ОСОБА_3 було наказано 30.04.2013 року на автомобілі (автобус) ПАЗ 32054-07 р.н. НОМЕР_1 здійснити перевезення з залізничного вокзалу в м. Сімферополь працівників АК "Харківобленерго", що були відряджені наказом АК "Харківобленерго" від 17.04.2013 № 343, до бази відпочинку "Тюзлер". Таким чином, оскільки АК "Харківобленерго" було використано автобус для власних потреб, то висновки відповідача про проведення позивачем нерегулярних пасажирських перевезень є помилковими. Враховуючи, що позивач згідно із вимогами діючого законодавства не мав обов'язку мати витребувані перевіряючими документи, а саме: договір із замовником транспортних послуг, документ що засвідчує оплату транспортних послуг, поліс обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків, то висновки відповідача про порушення позивачем вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є необґрунтованими, та як наслідок, застосування штрафних санкцій на підставі спірної постанови - незаконним. Крім того вказує, що спірний припис про усунення порушення законодавства щодо наявності у водія ОСОБА_3 посвідчення водія не національного зразка, є також незаконним, оскільки відповідно до положень п. 1 Перехідних положень Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" заміну водійських посвідчень старого зразка необхідно здійснити в строк до" 1 січня 2014 року. Крім того, у спірному приписі вказано інше прізвище водія, а саме - ОСОБА_3
Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що встановлені за результатом рейдової перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів є обґрунтованими, та як наслідок, винесені за її наслідками оскаржувані постанова та припис є законними. Вказує, що водієм під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів не було надано документи, які згідно ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт" повинні знаходитися у водія і надаватися для перевірки інспектуючим особам, а саме договір із замовником транспортних послуг та документ що засвідчує оплату транспортних послуг. Посилання ж позивача на те, що транспортний засіб використовувався для власних потреб є необґрунтованим, оскільки водієм не було надано документів, що засвідчують дану обставину, а саме списку пасажирів. Також у водія, в порушення вимог до 3.2. Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 № 427 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" було в наявності лише посвідчення зразку СРСР. Крім того, відповідно до акту перевірки вбачається, що водій ОСОБА_3 погодився із встановленими під час перевірки порушеннями, про що свідчить його особистий підпис.
Представники сторін у судовому засіданні 24.07.2013 року підтримали свої правові позиції по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено під час розгляду справи, що АК "Харківобленерго" на праві власності належить автомобіль ПАЗ 32054-07 реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2.
Позивач має ліцензію на перевезення пасажирів та вантажів серія АВ № 484382 строком дії до 04.08.2014 та ліцензійну картку серія НОМЕР_3 діє до 04. 08. 2014 на автомобіль ПАЗ 32054-07 р. н. НОМЕР_1.
30.04.2013 року старшим державним інспектором з безпеки на наземному транспорті Бокановим В.В. та головним спеціалістом відділу ліцензування та адміністративних послуг Шляхтіним В.Т., під час проведення рейдової перевірки (завдання на перевірку №019616 від 26.04.2013 року) нерегулярних пасажирів за маршрутом "Сімферополь-Ялта" у м. Сімферополь на Привокзальній площі, було проведено перевірку транспортного засобу - ПАЗ 32054-07 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить АК "Харківобленерго", за результатами чого складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №002533 від 30.04.2013 року.
Під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з нерегулярних перевезень без оформлення документації, передбаченої ст. 39 вказаного Закону, а саме: договору із замовником транспортних послуг та документу, що засвідчує оплату транспортних послуг. Крім того, було встановлено, що у водія ОСОБА_3 посвідчення водія зразку СРСР.
Відповідно до вимог п. 25 постанови КМУ від 08.11.2006 року №1567 "Про порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" вищезазначений акт було направлено для розгляду до Управління Укртрансінспекції у Харківській області.
На підставі повідомлення від 12.06.2013 р. № 2725, позивача було викликано на 26.06.2013 року для розгляду справи про вчинене порушення Закону України "Про автомобільний транспорт".
26.06.2013 року справа щодо акту №025533 від 30.04.2013 року була розглянута за участю уповноваженого представника АК "Харківобленерго".
За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем було винесено постанову №023496 від 26.06.2013 року, якою до позивача, на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" було застосовано фінансові санкції в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700 грн.
Також, у зв'язку з відсутністю у водія АК "Харківобленерго" посвідчення національного зразка, відповідачем 26.06.2013 року було винесено припис щодо усунення виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт №011112, яким позивачу було запропоновано в строк до 12.07.2013 року вжити заходів щодо усунення виявлених порушень.
Копії вищезазначених рішень були отримані уповноваженою особою позивача 27.06.2013 року.
Перевіряючи правомірність прийняття спірної постанови та припису, суд дійшов висновку про наступне.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.
Відповідно до п. 2 вищезазначеної постанови КМУ визначено, що Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Суд зазначає, що засади організації та діяльності автомобільного транспорту закріплені у Законі України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон України № 2344-III)
Згідно ст.1 Закону України № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем фінансових санкцій за порушення позивачем вимог ст. 60 Закону України № 2344-III в частині надання послуг з нерегулярних перевезень без оформлення документації, передбаченої ст. 39 вказаного Закону - без оформлення договору і замовником транспортних послу та документу про оплату транспортних послуг.
Доводи позивача про неправомірність спірної постанови через той факт, що ним автомобіль використовувався для власних потреб, а саме, для перевезення з залізничного вокзалу в м. Сімферополь працівників АК "Харківобленерго", що були відряджені до бази відпочинку "Тюзлер", суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
В разі здійснення перевезення пасажирів для власних потреб відповідно до ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" водії повинні мати та пред'являти інспектуючим особам документи на підставі яких виконуються перевезення пасажирів автобусами для власних потреб, а саме: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою, інші документи, передбачені законодавством України.
В свою чергу, водієм ОСОБА_3 під час проведеної перевірки, не було надано доказів здійснення перевезень для власних потреб, а саме не надано списку пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та печаткою.
Судом не приймаються до уваги, надані позивачем на підтвердження своєї правової позиції копії подорожнього листа № 1 від 30.04.2013 року, проїзних квитків, фіскальних чеків, посвідчення про відрядження та наказів № 364 від 24.04.2013 року та № 343 від 17.04.2013 року, оскільки вказані докази не водять суду обставини перебування саме відряджених працівників АК "Харківобленерго" у кількості 15 осіб у транспортному засобі 30.04.2013 року під час проведеної перевірки, а лише доводять обставини прийняття керівництвом АК "Харківобленерго" рішення про відрядження працівників своєї компанії до бази відпочинку «Тюзлер» м. Ялта, а також є підтвердженням загальної характеристики роботи автомобіля і водія з моменту їх виїзду з підприємства і до повернення на нього.
Окрім того, копії проїзних документів за напрямком Харків.Пас. - Сімферополь від 28.04.2013 року на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджують факт прибуття вказаних працівників до Сімферополя 29.04.2013 року, в той час як зазначив представник позивача у судовому засіданні 24.07.2013 року всі відряджені працівники АК "Харківобленерго" у кількості 15 осіб прибули до м. Сімферополь 30.04.2013 року, куди й було направлено водія ОСОБА_3 для їх зустрічі. Також, надані позивачем копії посвідчень про відрядження № 1509/343, 1510/343 з відмітками посадових осіб та печатками підприємства доводять суду факт перебування працівників АК "Харківобленерго" у відрядженні бази відпочинку «Тюзлер» м. Ялта саме у період з 28.04.2013 року по 13.05.2013 року та спростовують факт знаходження вказаних працівників 30.04.2013 року у транспортному засобі під час проведення перевірки, як на це посилається позивач в наданих поясненнях.
Також, судом враховується те, що водієм ОСОБА_3 було підписано акт перевірки від 30.04.2013 року, з висновками якого він був згоден. Будь - яких заперечень щодо виявлених порушень під час проведеної перевірки водієм АК "Харківобленерго" вказано не було.
З приводу правомірності прийняття спірного припису про усунення встановлених порушень, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для його прийняття слугувала наявність у водія АК "Харківобленерго" - ОСОБА_3 посвідчення зразку СРСР, що не заперечується позивачем.
Так, відповідно до до 3.2. Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.07.2010 N 427 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт"" ліцензіатам, які надають послуги з внутрішніх перевезень 4 пасажирів автобусами, дозволяється здійснювати перевезення стоячих пасажирів на приміських та міських маршрутах автобусами, що за своєю конструкцією мають місця для стоячих пасажирів у кількості, передбаченій технічною характеристикою автобуса та визначеній у реєстраційних документах на цей автобус, а також допускати до здійснення таких перевезень водіїв, які мають необхідний рівень професійної кваліфікації, стаж роботи, підтверджений відповідно до положень підпункту 2.3.5 пункту 2.3 розділу II цих Ліцензійних умов, і на яких оформлено національне посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії "БІ", та (або) "Б", та (або) "Б1Е", та (або) "БЕ", зразок якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.92 N 47 ( 47-92-п, 47а-92-п ) "Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів".
Таким чином, враховуючи те, що АК "Харківобленерго" є ліцензіатом та має ліцензію серії НОМЕР_4 строком дії до 04.08.2014 року та ліцензійну картку на автобус "Паз" д/н НОМЕР_1 серії НОМЕР_5 строком дії до 04.08.2014 року, у водія ОСОБА_3 повинно бути посвідчення водія національного зразка.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття спірного припису.
Доводи позивача про те, що у спірному приписі зазначено інше прізвище водія, а саме ОСОБА_3, суд не вважає обставиною що впливає на його правомірність, оскільки як пояснив під час розгляду справи представник відповідача, що вказана обставина є опискою. Крім того, в акті перевірки прізвище вказано вірно та позивач фактично не заперечує факт проведеної даної перевірки.
Крім того, суд зауважує, що оскільки позивачем дії з приводу проведення перевірки оскаржено не було, то будь-які посилання на порушення порядку її проведення судом до уваги не приймаються.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про порушення позивачем вимог діючого законодавства про автомобільний транспорт, та як наслідок правомірності прийняття оскаржуваних постанови та припису.
Позивачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність в його діях порушення вимог діючого законодавства про автомобільний транспорт.
Доводи позивача щодо незаконності оскаржуваних постанови та припису суд вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Акціонерної компанії "Харківобленерго" до Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Харківській області про визнання постанови та припису неправомірними - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29.07.2013 року.
Суддя Горшкова О.О.