24 липня 2013 р.Справа № 2-а-4330/11/2170
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови про накладення штрафу, -
У серпні 2011 року управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ Косенка С.В., скасувати постанову старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ Косенка С.В. про накладення штрафу від 27.07.2011 р. ВП № 25805197 у розмірі 680,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що постановою від 27.07.2011 р. старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ Косенка С.В. накладено штраф за невиконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області щодо проведення нарахування та доплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 у розмірі 680 грн. Управління не є суб'єктом господарювання, а фінансується виключно з державного бюджету. Щорічна допомога на оздоровлення, постраждалим від наслідків аварії на ЧАЄС фінансується та виплачується з Державного бюджету через Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Згідно статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Виплати допомоги за минулі роки на підставі судових рішень не передбачені в державному бюджеті на поточний рік. У разі примусового виконання постанови ВДВС в районі можуть мати непередбачувані наслідки, неприборкані емоції, гнів та соціальна напруга окремих категорій населення, так як примусове виконання зазначеного рішення можливе тільки за рахунок поточних виплат, визначених державним бюджетом на поточний рік. Виконання рішення можливе тільки, передбачивши їх у державному бюджеті на зазначені виплати минулих років.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області знаходилося виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-А-1099/10, виданого Білозерським районним судом Херсонської області 27.01.2011 року про зобов'язання УПСЗН Білозерської райдержадміністрації Херсонської області здійснити нарахування та доплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з 09.07.2007 року за рахунок коштів Державного бюджету України.
31.01.2011 року на підставі заяви стягувача та ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк на добровільне виконання рішення суду.
01.07.2011 року у ході примусового виконання даного рішення встановлено, що боржником у наданий йому строк на добровільне виконання рішення не виконано, державним виконавцем винесено постанову від 27.07.2011 року про накладання штрафу на боржника у розмірі 680, 00 грн.
Станом на 27.07.2011 року рішення також не було виконано, тому на виконання вище зазначених вимог державним виконавцем винесено постанову про накладання штрафу у розмірі 680,00 грн.
15.08.2011 року державним виконавцем до Прокуратури Білозерського району Херсонської області направлено подання про притягнення УПСЗН Білозерської РДА до кримінальної відповідальності.
Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку 19.08.2011 року направлено сторонам виконавчого провадження.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлені для добровільного виконання строки рішення суду не виконав, а відтак державний виконавець обґрунтовано виніс постанову від 27.07.2011 р. про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області у розмірі 680 грн.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про виконавче провадження".
За змістом ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
У відповідності до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом
Відповідно до положень частини першої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Частиною 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Згідно ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач у встановлені для добровільного виконання строки рішення суду не виконав, а відтак державний виконавець обґрунтовано виніс постанову від 27.07.2011 р. про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області у розмірі 680 грн.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області не є суб'єктом господарювання, оскільки порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку не залежить від організаційно-правової форми та форми власності боржника.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідачі надали суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року у справі № 2-а-4330/11/2170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян