Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
23 липня 2013 р. № 820/5278/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді - Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, будучі платником страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, мав обов'язок сплачувати Пенсійному фонду України суму даного внеску. Разом з тим, оскільки відповідачем у 2010 році не було в добровільному порядку сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за ним склалась заборгованість в сумі 1288,80 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він з 08.05.2008 року є пенсіонером по віку, в зв'язку з чим, не має обов'язку сплачувати Пенсійному фонду України страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того зазначив, що у випадку задоволення позовних вимог, просить здійснити стягнення заборгованості відповідними частками та у відповідності до вимог діючого законодавства.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання призначене на 23.07.2013 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причин неявки не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі не звертався.
Згідно із ч.2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи вищенаведеної норми права, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова.
03.03.2011 ОСОБА_2 надав звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік. Встановлений розмір страхових внесків згідно звіту 2296,80 грн. Сплачено усього 1008,00 грн. Залишок заборгованості становить 1288,80 грн.
Оскільки відповідачем не було в добровільному порядку сплачено суму заборгованості зі сплати страхових внесків на державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до положень п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування"від 08.07.2010, № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до п.8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. № 25-1, яка набрала чинності з 1 січня 2011 року) стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року ( у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року № 209/14900 одним з основних завдань управління є облік платників податків страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування ( фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами самостійно для себе та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподаткування доходу ( прибутку), загального оподаткованого доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663 ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 статті 20 Закону передбачена сплата страхових внесків страхувальниками незалежно від фінансового стану платника.
Як було встановлено під час розгляду справи, позивачем на час розгляду справи загальна сума заборгованості складає 1288,80 грн., що зокрема підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку.
Станом на день розгляду справи заборгованість перед бюджетом відповідачем добровільно сплачена не була.
Щодо доводів відповідача про відсутність обов'язку сплачувати спірну суму заборгованості через те, що останній є пенсіонером за віком, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції з 06.08.2011 року) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті (тобто фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи з вищезазначених положень, суд дійшов висновку, що з 06.08.2011 року, відповідач, будучі віднесений до осіб, зазначених у ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до положень абз.2 п.2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, оскільки в даному випадку спірні правовідносини склались з приводу сплати заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли у 2010 році, тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у т.ч. ч.4 ст.4 Закону), то застосуванню підлягають відповідні положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно із якими, у відповідача наявний обов'язок сплачувати дані внески.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми страхових внесків на державне пенсійне страхування.
Відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обов'язку сплачувати спірну суму заборгованості не надав.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що питання, пов'язане із розстроченням або відстроченням виконання судового рішення, стосується порядку його виконання, а відтак є передчасним та не підлягає розгляду під час прийняття рішення по справі.
З огляду на вищевикладене, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код. НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова (вул. Ярославська, 18/15а,Харків,61025, р/р 256093012094 в ф-ї ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682106) заборгованість по сплаті страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 88 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Горшкова О.О.