Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
26 липня 2013 року Справа № 811/1878/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В., представників:
- позивача - Гуцол Р.В.;
- відповідача - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Центр»
доГайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем-Центр» (надалі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 року №0000462200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6122,00 грн., в тому числі 4081,00 за основним платежем та 2041,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ» за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року у зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з вказаними контрагентами мали реальний характер, підтверджені належним чином складеним первинними документами, а товар отриманий від контрагента використано у власній господарській діяльності.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заперечення на адміністративний позов, вимоги позову не визнаються з посиланням на позицію викладену в акті перевірки (а.с.41-44).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.07.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 31.07.2013 року.
Заслухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ» за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року.
Результати перевірки оформлені актом №24/2200/36761266 від 07.05.2013 року (а.с.22-34).
Як вбачається зі змісту акту перевірки - пункти 3.1, 3.2, 3.3 висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ» ґрунтуються на аналізі відомостей одержаних з акту перевірки контрагента, складеного посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000462200 від 23.05.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6122,00 грн., в тому числі 4081,00 за основним платежем та 2041,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, з метою встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом - ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ» а отже, правомірності формування податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ», що підтверджується копіями фінансово-господарських документів про придбання у вказаного підприємства дизельного палива, бітуму пічного та палива пічного (а.с. 83-149).
Факти використання отриманих ТМЦ у власній господарській діяльності підтверджується документами, а саме договорами з СПД ОСОБА_2 на переробку матеріалів для приготування асфальтної суміші (а.с.151, 152), у відповідності до рецепту (а.с.150), з наданням в оренду обладнання для будівництва доріг згідно договору від 01.04.2012 року (а.с.153). Факт переробки підтверджується актами виготовлення асфальту з матеріалів замовника (позивача) (а.с.154, 155), факт переміщення сировини від замовника до виконавця підтверджується копіями накладних (а.с.158-163).
В подальшому продукцію (асфальт) поставлено замовникам, що підтверджується видатковими накладними (а.с.163, 165, 167, 168, 170, 172, 174, 177), асфальт поставлено на виконання договору постачання від 15.05.2012 року №17 (а.с.176).
В матеріалах справи наявні копії фінансово-господарських документів по взаємовідносинах позивача з ПМП ВФ «Панда» щодо асфальтування (а.с.179-191), що також підтверджує використання позивачем придбаних ТМЦ в господарській діяльності.
На підставі податкових накладних виписаних ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ», позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів відносились суми ПДВ сплачені у складі вартості отриманого товару.
Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ».
Посилання відповідача на акт перевірки ТОВ «БАЗИССТАНДАР» складеного посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ», а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ» так і акту перевірки позивача.
Крім того, висновки акту перевірки ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ» не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємством оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.
Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ».
Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують товарність операцій між ним та ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ», останній мав право на формування податкового кредиту.
Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ» суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).
Враховуючи вказану норму, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені. Адже, акт перевірки лише підтверджує факт проведення документальної перевірки та містить висновки, що ґрунтуються на суто суб'єктивній думці посадової особи органу державної податкової служби, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".
Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним), що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «БАЗИССТАНДАРТ» то позивачем правомірно сформовано податковий кредит за цими господарськими операціями.
У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 23.05.2013 року №0000462200.
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 114,71 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 29.07.2013 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник