Номер справи 623/2433/13-к
Номер провадження 1-м/623/1/2013
іменем України
31 липня 2013 року Ізюмський міськрайонним суд Харківської області
в складі: головуючого судді Винниченко П.П.,
при секретарі Костенко В.В.,
з участю: прокурора Масельського О.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Ізюмського міськрайонного суду Харківської області клопотання Міністерства Юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації у відношенні
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 21.12.2007 року Балашихинським міським судом Московської області за ч.2 ст.162 Р.Ф. до 2 років позбавлення волі без штрафу з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму, звільненого по відбуванню покарання 04.09.2009 року, судимий 25.08.2011 року Кузьминським районним судом м. Москви за ч.3 ст.30, п."а,г" ч.2 ст.161, ч.1 ст.111 КК Російської Федерації та засуджений до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі,
ОСОБА_1 засуджений вироком Кузьминським районним судом м. Москви від 25.08.2011 року за ч.3 ст.30, п."а,г" ч.2 ст.161( замах на грабіж), ч.1 ст.111(умисне спричинення тяжкої шкоди здоров'ю) КК Російської Федерації, що також є каранними діяннями відповідно до законодавсва України про кримінальну відповідальність та засуджений до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі
Міністерство Юстиції України звернулося до суду із клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вироку Кузьминського районного суду м. Москви від 25.08.2011 року засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ "Виправна колонія №20" ГУ ФСВП Росії по Нижегородській області, кінець строку покарання - 22.01.2018 рік.
Відповідно до вище зазначеного вироку ОСОБА_1 повинен відшкодувати на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану злочином в сумі 90000 рублів.
Згідно довідки бухгалтерії ФКУ "Виправна колонія №20" ГУФСВП Росії по Нижегородській області із заробітної плати засудженого ОСОБА_1 утримання не проводились.
Остання відома адреса проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства Юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції.
Згідно ч.6 ст.610 КПК України при розгляді питання про виконання покрання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової та адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст. 11 Конвенції, яка передбачає у разі зміни вироку застосовувати процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є громадянином України, вирок Російської Федерації яким він засуджений набрав законної сили, строк який має відбувати засуджений більше шести місяців, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином, згідно із законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.
Враховуючи, що строк покарання у вигляді позбавлення волі, призначений вироком Російської Федерації є більшим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст. 186 КК України, та санкцією ч.1 ст. 121 КК України, з урахуванням положень ст. 65 КК України, суд визначає строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законодавством України. Згідно вироку додаткового покарання не має.
Відповідно до ст. 11 Конвенції, при застосування процедури зміни вироку, суд змінює кваліфікацію дій засудженого відповідно до Кримінального Кодексу України та визначає покарання.
За своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинні вважатися обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину.
Виходячи з викладеного, клопотання про приведення вироку Кузьминського районного суду м. Москви від 25.08.2011 року за ч.3 ст.30, п."а,г" ч.2 ст.161( замах на грабіж), ч.1 ст.111(умисне спричинення тяжкої шкоди здоров'ю) КК Російської Федерації у відповідність із законодавством України підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9-12 Конвенції «Про передачу засуджених осіб», ст. ст. 602, 610 КПК України, суд
Клопотання Міністерства Юстиції України задовольнити частково.
Вирок Кузьминського районного суду м. Москви від 25.08.2011 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.30, п."а,г" ч.2 ст.161( замах на грабіж), ч.1 ст.111(умисне спричинення тяжкої шкоди здоров'ю) КК Російської Федерації до 7 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму привести у відповідність із законодавством України.
Положеннями КК УКраїни яким перебдачена відповідальність за кримінальні праволпорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнаний винним вироком Кузьминського районного суду м. Москви від 25 серпня 2011 року є ч.1 ст.121 КК України та ч.2 ст.186 КК України.
ОСОБА_1 вважати засудженим за ч. 1 ст. 121, за ч.2 ст.186 КК України, з урахуванням положень ст.ст. 65,70 КК України, до 7 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.
Срок відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання - 23 січня 2011 року.
Стягнення з ОСОБА_1 відповідно до вироку Кузьминського районного суду м. Москви від 25.08.2011 року моральної шкоди у сумі 21871,80 грн. (90000 руб.) на користь ОСОБА_2 залишити без розгляду, оскільки місце перебування ОСОБА_2 не відоме, як і його банківські реквізити.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суда Харківської області протягом семи днів з моменту проголошення.
Суддя П.П.Винниченко