Справа №531/1397/13 р.
Провадження №1-кп/531/104/13 р.
Іменем України
31 липня 2013 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,
прокурора - Крихтенка А.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Попівка, Карлівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не військовозобов'язаного, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_1 17 грудня 2012 року, близько 21 години, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшов до господарства ОСОБА_3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де, скориставшись тим, що його ніхто не бачить, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, проник до господарства, де з приміщення господарської будівлі, яка була не зачинена, викрав трьох жильну електричну переноску довжиною близько 70 метрів, вартістю 500 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно 17 грудня 2012 року, ввечері, він проник до господарської будівлі господарства ОСОБА_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, звідки викрав переноску довжиною близько 70 метрів. У скоєному щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 22 грудня 2012 року він, перебуваючи в своєму господарстві, вирішив напиляти дров, для чого йому потрібна була переноска, яка знаходилась в господарській будівлі. Коли зайшов до кладовки, то переноски там не виявив. Одразу до міліції не звертався, оскільки намагався сам знайти її. Але, оскільки пошук не дав результату, то звернувся до міліції. Вже від працівників міліції він дізнався, що крадіжку вчинив саме ОСОБА_1 Потерпілий просив обвинуваченого суворо не наказувати.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та
кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, кваліфіковані правильно.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується також дослідженим в судовому засіданні: довідкою №64 від 08.05.2013 року про вартість викраденого майна, згідно якого вартість викраденої бувшої у використанні електричної переноски довжиною 70 метрів станом на 17.12.2012 року складала 500,00 грн.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, перебування його на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 1996 року, згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №293 від 11.06.2013 року - виявляє ознаки синдрому залежності від алкоголю, але перед слідством та судом постати може та не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, посередню характеристику за місцем проживання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази, цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя