Справа № 407/2423/13-к
1-кп/407/251/13
26 липня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі :
головуючого-судді : Бабічевої Л.П.
при секретарі : Колчиній Н.В.
за участю прокурора : Василюк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розведеного, який не працює, раніше судимого:
- 22.11.2001 р. Чутівським районним судом Полтавської області за ст.ст. 140 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 304, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 31.07.2004 року з Крюківської ВК Полтавської області №29 по відбуттю строку покарання;
- 12.12.2005 року Ленінським районним судом м.Полтави за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України від відбування покарання звільнений на строк 1 рік, постановою Ленінського райсуду м.Полтави від 29.08.2006 р. направлений для відбуття покарання в місця позбавлення волі на 1 рік;
- 12.02.2007 року Ленінським районним судом м.Полтави за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 13.11.2008 року направлено для відбуття покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 12.02.2007 р., до 4 років позбавлення волі; звільненого 21.09.2011 року із Кременчуцької ВК Полтавської області №69 на підставі постанови Крюківського райсуду м.Кременчуг Полтавської області від 13.09.2011 р. відповідно до ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці;
- 28.11.2007 року Ленінським районним судом м.Полтави за ст. 190 ч.2 КК України до штрафу на користь держави у сумі 850 грн.;
зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 46.
за ст. 297 ч. 2 КК України, -
11.04.2013 року приблизно о 12-00 год., більш точний час в ході досудового слідства встановити не виявилося можливим, обвинувачений ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, спрямований на наругу над могилою, скоєну виключно з корисливих мотивів, пов'язаної з викраденням металевих предметів з могили, не маючи заздалегідь розробленого плану, прийшов на цвинтар, який розташований поблизу вул. Молодіжна в с. Іванівка Антрацитівського району, де знайшов захоронення ОСОБА_2 Продовжуючи реалізовувати чинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 з даного захоронення викрав 2 металевих швелери довжиною по 172 см кожний, які знаходились під пам'ятником померлої та з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, розпорядився майном на власний розсуд, чим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 згідно з довідкою ЧП «ОСОБА_4А» матеріальні збитки на загальну суму 544 грн. 00 коп..
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину при вищевикладених обставинах визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно 11.04.2013 року він прийшов на цвинтар в с. Іванівка Антрацитівського району, де з могили викрав 2 металевих швелери, які знаходились під пам'ятником. Швелери продав чоловіку в с.Іванівка. На цвинтар він прийшов з метою викрасти металеві предмети з могили. Цивільний позов потерпілої визнає повністю.
Інші докази у справі стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються та останні правильно розуміють зміст цих обставин, за згодою учасників судового провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України судом не досліджувались.
Заслухавши обвинуваченого, прийнявши до уваги добровільне визнання ним своєї вини, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що даний злочини скоїв обвинувачений ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.2 ст.297 КК України, оскільки він скоїв надругу над могилою, вчинену з корисливих мотивів.
Вину обвинуваченого у вчиненні злочину суд вважає доведеною.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив злочинів.
З урахуванням обставини і характеру скоєного злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особи обвинуваченого, який раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, враховуючи думку потерпілої, яка не наполягала на суворій мірі покарання та позбавленні волі обвинуваченого, про що зазначила у поданій суду заяві від 03.07.2013 року, також враховуючи пом'якшуючу покарання обвинуваченого обставину - щире каяття у скоєному, те, що від злочину тяжких наслідків не настало, то суд вважає за можливе його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі - із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків згідно зі ст. 76 КК України.
Вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 28.11.2007 року був засуджений ОСОБА_1 за ст. 190 ч.2 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., який по даний час не оплачений. Однак, суд вважає, що в даному випадку не може бути призначено покарання за сукупністю вироків і застосування принципу складання призначених покарань неможливо, оскільки згідно ч.3 ст. 72 КК України основне покарання у вигляді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
За таких обставин кожен вирок виконується самостійно.
Цивільний позов потерпілої з урахуванням уточнених позовних вимог, викладених у заяві потерпілої ОСОБА_3 від 03.07.2013 року ( а.с. 26 ), про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 544 грн. та моральної шкоди у сумі 2500 грн. 00 коп., суд вважає таким, що підлягає повному задоволенню, при цьому обвинувачений визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 297 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом випробувального строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 544 грн. 00 коп., моральну шкоду у сумі 2500 грн., а всього 3044 грн. 00 коп. ( три тисячі сорок чотири грн. 00 коп.).
Речові докази у справі - два металеві швелери, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5, - повернути потерпілій ОСОБА_3
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_6