18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 липня 2013 року Справа № 925/981/13
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.
у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307
за участю представників сторін
від позивача: Харченко М.В. - за довіреністю,
від відповідача: Косенко О.В. - за довіреністю,
розглядає справу:
за позовом приватного підприємства "Стевлалі"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплант"
про визнання договору поставки недійсним
Заявлено вимогу про визнання недійсним договору поставки №091001 від 09.10.2012 сільськогосподарської продукції - сої.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що договір поставки від 09.10.2012 укладений з порушенням вимог закону.
Предметом спірного договору не визначено призначення сої, що доводить не визначеність предмета цього договору та невідповідність предмета цього договору вимогам законодавства.
В спірному договорі відсутні умови про якість поставленого товару. Умови спірного договору не викладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».
Зміст договору поставки суперечить вимогам чинного законодавства.
Позивач заявою від 30.07.2013 підтвердив факт виконання договору поставки №091001 від 09.10.2012 .
Відповідач відзивом на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили. Посилаючись на те, що спірний договір укладений між сторонами на добровільних принципах та погоджено між сторонами всі істотні умови. Він підписаний обома сторонами та завірений їх відповідними печатками. Отже на момент укладання договору сторонами дотримано всіх необхідних вимог, які передбачені діючим цивільним та господарським кодексами України. Жодних претензій щодо кількості та якості поставленого товару у встановлений строк по якості до відповідача не надходило.
Просить позовну заяву залишити без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.
В судовому засіданні, яке відбулося 30.07.2013, згідно ст. 85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
09.10.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №091001.
У відповідності з цим договором Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію, а саме сою.
Згідно п. 2.2. Договору якість поставленого Товару Постачальником повинна відповідати вимогам діючого в Україні ГОСТів, а саме:
- вологість - не більше 12%;
- сортові домішки - не більше 2 %;
- масляні домішки - не більше 15 %.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач повністю виконав умови договору, здійснив поставку товару (сою), обумовлену умовами договору, Позивачу по видатковим накладним.
Жодних претензій щодо кількості та якості поставленого товару у строк встановлений Інструкцією про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості та Інструкцією про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості до відповідача не надходило.
Крім того рішенням господарського суду Херсонської області від 04.07.2013 у справі за позовом ТОВ «Агроплант» до ПП. «Стевлалі» стягнуто борг в сумі 114 752 грн. 78 коп. згідно договору поставки №091001 від 09.10.2012.
Дане рішення є приюдиційним для даної справи, оскільки встановлено факт поставки продукції. (ст.. 35 ГПК України).
Згідно абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. № 02-5/111, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вбачається зі змісту спірного договору поставки №091001 від 09.10.2012 р., на момент його укладення останній не суперечив чинному законодавству та моральним засадам суспільства, був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів того, що оскаржуваний договір суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також маральним засадам суспільства.
Частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Порядок зміни і припинення дії (розірвання) договору врегульовано ст.ст. 631, 651-654 ЦК України, ч. 7 ст. 180, ст. 188 ГК України.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позивач не довів наявність тих обставин на підставі яких він просить визнати недійсним договір поставки №091001 від 09.10.2012.
Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.
За таких обставин, суд вважає позов не доведеним, тому у позові слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 31 липня 2013 року.
Суддя І.А.Анісімов