18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 липня 2013 року Справа № 925/1086/13
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: Колерова В.М. за довіреністю, відповідача - Сучило А.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Напої Плюс", м.Київ до приватного сервісного підприємства "Ньютон-Транс", м.Черкаси про стягнення 4369,66 грн., -
Подано позовну заяву, у якій ТОВ "Напої Плюс" (далі - позивач) просить стягнути з ПСП "Ньютон-Транс" (далі - відповідач) - 4369,66 грн. заборгованості за бій продукції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору №260112 від 26.01.2012 року (далі вживається - Договір) відповідач надавав позивачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. 22.02.2013 року представниками сторін було складено комерційний акт здачі-приймання продукції/вантажу №УРН 95176, яким зафіксовано факт порушення цілісності упаковки продукції (напоїв "Крімель персик" - 600 шт. та "Крімель полуниця" - 12 шт.) на суму 4369,66 грн., тому згідно умов Договору відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість цієї продукції.
У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просить відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що позивач неправомірно звернувся до суду із позовом до відповідача, оскільки згідно положень Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні право на звернення із претензією по ушкодженню вантажу має виключно вантажоодержувач, яким є ПП "БЕЛЬ", а не вантажовідправник - ТОВ "Напої Плюс". Вартість продукції, на пошкодження якої посилається позивач, становить 4363,56 грн. (612 шт. х 7,13 грн.), а не 4369,66 грн., як заявлено у позовній заяві. Позивач вимагає відшкодувати йому вартість пляшки, проте пошкоджено було лише етикетку, яку можна замінити. Продукція завантажувалась у транспортний засіб відповідача працівниками позивача, якими було порушено правила кріплення вантажу, і водій відповідача технічно не мав змоги побачити та перевірити наявність прокладки на піддонах у зв'язку із тим, що нічого не було видно через еластичну стрічку.
У судовому засіданні:
- представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила позов задовольнити, пояснила, що у автомобіль вантаж завантажував та пломбував позивач, однак під час перевезення вантаж був пошкоджений з вини перевізника, тому відповідач, як перевізник, повинен відшкодувати вартість пошкодженого товару;
- представник відповідача заперечив проти позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позову, пояснив, що відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні претензії до перевізника вправі пред'явити вантажоодержувач, від якого претензій не було; пошкодження етикетки товару виникло не з вини водія, а внаслідок неправильного завантаження товару, за яке відповідає позивач.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.
26 січня 2012 року між позивачем (замовник за Договором) та відповідачем (перевізник за Договором) укладено Договір №260112 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - Договір), відповідно до якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання по доставці ввірених йому вантажів, належних замовнику, автомобільним транспортом по Україні.
У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:
- перевезення здійснюється згідно "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97 р. зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту України від 23.03.98 р. №90 (пункт 2.1);
- якщо при прийомі партії продукції від підприємства-перевізника є наступні недоліки: пошкодження пломб, відтисків на них; пошкодження тари (бой); невідповідність найменування, ваги або кількості/комплектності продукції (недостача/надлишки) даним, зазначеним у товарно-транспортній документації; порча продукції в наслідок порушення умов і правил транспортування даних видів продукції вимогам НДТ і правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в України; представник перевізника зобов'язаний підписати Акт(и) і товарно-транспортні накладні. У випадку незгоди представника перевізника зі змістом Акту(ів), він зобов'язаний підписати акт(и) із застереженням про незгоду та викласти власну думку. При безпідставній відмові водія-експедитора від підписання комерційного Акта(ів) або відповідно заповненої(их) товарно-транспортної(их) накладної(их) при передачі-прийманні продукції виходячи із фактичних втрат продукції, отриманих в наслідок транспортування останньої із пункту відвантаження до пункту прийому, замовник має право застосувати до перевізника штрафні санкції фактичної шкоди (пункт 3.7);
- замовник зобов'язаний здійснити власними силами навантажувально-розвантажувальні роботи автотранспорту, не допускаючи простою під завантаженням чи вивантаженням (пункт 4.5);
- сторони прийшли до домовленості, що з метою оптимізації процесу фактичного ущербу, завданого перевізником у зв'язку із боєм продукції встановити наступний порядок:
а) замовник зобов'язується до 25 числа кожного місяця скласти та надати перевізнику Акт відшкодування, у якому зазначити факти бою продукції та суми ущербу за попередній місяць, а також прикласти копії відповідних актів бою;
б) перевізник зобов'язаний протягом п'яти календарних днів з моменту отримання Акту відшкодування підписати Акт відшкодування і передати замовнику його екземпляр Акту;
в) перевізник протягом п'яти банківських днів з моменту підписання Акту відшкодування зобов'язується в безспірному порядку сплатити на користь замовника суму, зазначену у Акті відшкодування (пункт 6.3);
- у випадку відмови від підписання перевізником Акту відшкодування втрат або відмовити оплатити суму зазначену у Акті відшкодування, замовник залишає за собою право на звернення до відповідних судових органів за захистом своїх порушених прав (підпункт 6.3.1).
На виконання умов Договору, згідно товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв серії 02ААВА №957212 від 22 лютого 2013 року, по заявці позивача відповідач здійснював перевезення вантажу, автомобілем р/номер СА4965АМ з причепом р/номер СА2089ХТ, водій Коломієць, пункт навантаження: м.Жашків, вул.Перемоги, 10, одержувач: ПП "БЕЛЬ", м. Донецьк, вул.Університетська, 96, пункт розвантаження: м.Луганськ, вул.Відродження, 2А, вантаж одержав: зав.складом Христенко 25.02.2013 року. Вантаж опломбовано пломбою позивача №22.
Згідно видаткової накладної №УРН95176 від 22.02.2013 року у автомобіль було завантажено 33408,00 грн. пляшок алкогольних напоїв (дев'ять найменувань), загальною вартістю 232110,24 грн. На накладній стоїть відмітка водія наступного змісту: "Претензий к погрузке не имею".
22 лютого 2013 року комісією у складі: водія ПСП "Ньютон-Транс" Коломійця, зав.складом ПП "БЕЛЬ" Христенко та представника ТОВ "Напої Плюс" (прізвище нерозбірливе) складений комерційний акт №УРН95176 (місце складення акту не вказано), у якому зафіксовано бій та пошкодження етикетки товару. До акту доданий фото-звіт.
23 лютого 2013 року комісією у складі: водія ПСП "Ньютон-Транс" Коломійця, зав.складом ПП "БЕЛЬ" Христенко та представника ТОВ "Напої Плюс" (прізвище нерозбірливе) складений акт №2502 виявлення невідповідної продукції, у якому зазначено була виявлена невідповідна (дефектна) продукція: "шейк дайк. - 2 шт., бой, шейк бора -3 шт., брак, крим.персик - 600 шт., порушена етикетка, крем.клубн. - 12 шт., порушена етикетка". У зауваженнях до акту водій Коломієць В.Н. зазначив, що на піддоні з кремелем не було картонної прокладки, що призвело до провалу піддону продукції та призвело до порчі етикеток.
21 березня 2013 року відповідно до п.6.3 Договору позивач направив відповідачу Акт відшкодування у якому вказав наступні факти бою: 1. УРН95176 від 22.02.2013 - 4369,66 грн., 2. УРН95058 від 16.02.2013 - 23,85 грн., всього 4393,51 грн.
У листі №34 від 04.04.2013 року відповідач вказав на порушення позивачем п.18 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, щодо обов'язку при кріпленні пакета із картонних коробок встановлення на кути пакету прокладок із картону або жерсті або застосування еластичної стрічки. Внаслідок ігнорування цієї норми замовником були надані від завантаження піддони, що мали прогалини (дірки), достатні для того аби картонні коробки із продукцією могли туди провалитися, що і сталося, і саме на це водій перевізника звертав увагу в акті №2502 при виявленні невідповідності продукції. Після провалення частини коробок із продукцією в прогалини піддона всі конструкція просіла, що стало причиною для порушення цілісності етикетки продукції.
11 квітня 2013 року позивач направив відповідачу претензію, у якій вказав, що у видатковій накладній водієм зазначено, що він претензій до завантаження не має, договором встановлена відповідальність за псування продукції в результаті порушення умов та правил транспортування, у комерційному акті представник перевізника не зазначив застереження щодо виявлених недоліків у пакуванні продукції, позивачем при пакуванні продукції застосовувалася еластична плівку, що відповідає п.18.4 Правил, тому просить підписати Акт відшкодування від 21.03.2013 року та сплатити 4393,51 грн. у строк не більше п'яти календарних днів з моменту отримання даної претензії. До претензії додана копія службової записки від 10.04.2013 року пакування готової продукції.
У відповіді на претензію відповідач заперечив проти відшкодування, посилаючись на те, що під час завантаження продукція була запакована таким чином, що майже нічого не біло видно, що і як запаковано під еластичною плівкою, тому представником перевізника фізично не можна було виявити недоліки пакування, адже це не можна було встановити у зв'язку із методом пакування. Лише після розпакування продукції представнику перевізника стало видно конструкцію пакування продукції та виявлено, що саме наявність великих прогалин у піддонах стала причиною для порушення цілісності етикетки продукції, а не порушення правил перевезення вантажів перевізником, як вважає позивач.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору є стягнення з перевізника вартості продукції, пошкодженої при транспортуванні автомобільним транспортом.
Відносини, що виникли між сторонами, являються господарськими відносинами, які пов'язані з переміщенням алкогольної продукції автомобільними дорогами України, отже є відносинами у сфері перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Учасники спірних правовідносин є юридичними особи, суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст.2,55 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Договір, на підставі якого виникли господарські зобов'язання сторін та заявлено позов, за правовою природою є договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані спеціальним Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ, із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - ЗУ "Про автомобільний транспорт").
Згідно ст.50 ЗУ "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Сторони спірних правовідносин не мають претензій один до одного щодо умов договору.
Основні права і обов'язки замовника та виконавця за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом встановлені ст.ст.51,52 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Зокрема, замовник за договором про перевезення вантажу автомобільним транспортом має право отримати компенсацію згідно із законодавством за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату.
Замовник за договором про перевезення вантажу, серед іншого, зобов'язаний: забезпечити своєчасне та повне оформлення документів на перевезення вантажу; здійснювати вантажні операції, закріплення, накриття, ув'язування та пломбування вантажу, зняття кріплень і покриттів та очищення транспортного засобу від залишків вантажу (ст.51 ЗУ "Про автомобільний транспорт").
Автомобільний перевізник, серед іншого, зобов'язаний забезпечити виконання умов договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у межах, визначених договором та законодавством; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, до передачі вантажовласнику (уповноваженій ним особі) в пункті призначення; відшкодовувати замовнику збитки за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату, а також збитки, завдані внаслідок несвоєчасної доставки вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами правовідносин є ТОВ "Напої Плюс" (позивач у справі, замовник за Договором, вантажовідправник), ПСП "Ньютон-Транс" (відповідач у справі, перевізник за Договором) та ПП "БЕЛЬ" (вантажоодержувач). При розвантаженні вантажу виявлено часткове пошкодження етикетки на товарі.
Статтею 314 ГК України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:
- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
- у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
Згідно ст.924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України).
Статтею 22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.
Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.
У відповідності з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 (далі вживається скорочено - Правила перевезення), на які посилання у договорі, у разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4 (п. 15.1). Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (п. п. 15.3, 15.4, 15.5). В разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами (п. 13.6).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач не дійшли згоди щодо причин пошкодження продукції, однак не провели відповідну експертизу для визначення причин, як передбачено Правилами перевезення, на які вони послались у Договорі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не спростував належними та допустимими доказами доводи відповідача щодо відсутності його вини у пошкодженні товару. Вина відповідача у пошкодженні етикетки на товар не є доведеною.
Будучи вантажовідправником вантажу, що відноситься до алкогольних напоїв, позивач не довів виконання ним положень п.25.10 Правил перевезення, щодо правильності розміщення у кузові автомобіля поліетиленових ящиків з алкогольними напоями. Позивач також не спростував доводи відповідача стосовно того, що за встановлених фактичних обставин пошкодження товару, право на пред'явлення претензії до відповідача має вантажоодержувач, а не вантажовідправник, яким є позивач.
З огляду на викладене, суд відмовляє у позові повністю за недоведеністю обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем при поданні позову, покладаються на нього і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити у позові повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 30 липня 2013 року.
СУДДЯ Н.М. Курченко