Справа № 407/2809/13-ц
2-о/407/67/13
11 липня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
народних засідателів Федаш М.М., Аглієва Д.І.,
при секретарі Колчиній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_2.
В обґрунтування вимог заявниця послалась на те, що її син ОСОБА_2 на початку 2004 року виїхав до Краснодарського краю РФ на збір цибулі. В листопаді 2004 року вона розмовляла з сином по телефону, яки й повідомив, що через тиждень буде вдома. Однак, через тиждень він не приїхав. Вона зателефонувала громадянину, у якого працював її син зі збору цибулі, та який мешкає в станиці Броневська Приморо-Ахтирського району Краснодарського краю. Останній їй повідомив, що за тиждень потому він посадив її сина в автобус «Краснодар-Луганськ» і більше його не бачив.
До вересня 2005 року вона сама приймала заходи щодо розшуку сина, що не дало ніяких результатів.
22.09.2005 року вона звернулась із заявою до Антрацитівського МВ УМВС України в Луганській області щодо встановлення місцезнаходження сина, однак, по цей час його не знайшли. Ніякий відомостей до цього часу вона від сина не отримувала.
Визнання сина ОСОБА_2 безвісно відсутнім необхідно для зняття його з реєстрації за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримує вимоги, також пояснила, що по цей час немає ніяких відомостей про сина, визнання сина безвісно відсутнім необхідно для зняття його з реєстрації за місцем її проживання, оскільки вона має намір приватизувати квартиру. Просить задовольнити їх у повному обсязі.
Заінтересовані особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, не заперечують проти задоволення заяви ( а.с. 16, 18).
Представник заінтересованої особи - Антрацитівського МВ Управління Державної міграційної служби України в Луганській області у судове засідання не з'явився, від заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, в частині вирішення спору покладається на розсуд суду згідно діючого законодавства ( а.с. 14).
Суд, вислухавши заявницю, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином заявниці ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження ( а.с. 5).
Заявниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Також в даній квартирі зареєстровані члени її сім'ї: чоловік ОСОБА_3, донька ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 / ордер №231 від 12.12.1986 р./ ( а.с. 8).
Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 в місці його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, протягом одного року підтверджується зібраними по справі доказами.
Допитані судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, кожна окремо, підтвердили, що з 2004 року за місцем постійного проживання ОСОБА_2 не бачили, з цього часу він поїхав з дому на заробітки до РФ і по цей час у м.Антрацит не з'являвся, де він може знаходитись невідомо. Заявниця сама вживала заходів до його розшуку та зверталась до міліції, однак, до цього часу про її сина нічого невідомо.
Згідно акта депутата Антрацитівської міської ради від 06.02.2013 року син заявниці - ОСОБА_2 зареєстрований у АДРЕСА_1, однак, з 2004 року не проживає за даною адресою, у 2004 році він виїхав на заробітки до Краснодарського Краю та по цей час не повернувся ( а.с. 6).
З довідки Антрацитівського МВ УМВС України в Луганській області від 27.02.2013 року вбачається, що заявниця ОСОБА_1 у 2005 році звернулась до Антрацитівського МВ УМВС в Луганській області з заявою щодо втрати зв'язку з сином ОСОБА_2. По цей час місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено, проводяться оперативно-розшукові роботи, направлені на встановлення місцезнаходження останнього ( а.с. 7).
З урахуванням викладеного у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Визнання сина безвісно відсутнім необхідно заявниці для зняття його з реєстрації за місцем її проживання.
Задоволення заяви має для заявниці юридичне значення, оскільки статтею ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003 року передбачено зняття з реєстрації місця проживання на підставі остаточного рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 246-249 ЦПК України,
ст. 43 ЦК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - задовольнити.
Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2, АДРЕСА_1, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя : Бабічева Л.П.
Народні засідателі : Федаш М.М.
Аглієв Д.І.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду Л. П. Бабічева