Справа № 407/2655/13-ц
2/407/875/13
04 липня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі головуючого: судді Бабічевої Л.П.
при секретарі Колчиній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит Луганської області, Управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит та Антрацитівському районі про встановлення факту перебування на утриманні,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача про встановлення факту перебування на утриманні у чоловіка.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 послалась на те, що з 16 лютого 1964 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер. Весь цей час вони з ним мешкали разом однією сім'єю та вели сумісне господарство. У них був загальний сімейним бюджет, купували разом продукти, ліки.
На момент смерті чоловіка вона була непрацездатна за віком, отримувала пенсію у розмірі 971 грн. 68 коп., а чоловік за життя отримував пенсію за віком у розмірі 3 489,82 грн. та щомісячні страхові виплати по 510 грн. 67 коп. Таким чином, його доходи перевищували її і були постійним та основним джерелом її існування.
Після смерті чоловіка її матеріальне становище значно погіршилося. За станом свого здоров'я вона перебуває на диспансерному обліку у лікаря з приводу: « ІБС, стабільна стенокардія, диффузний кардіосклероз в з'єднанні з метаболічною кардіопатією, гіпертонічна хвороба 11 ст., В-12, дефіцитна анемія 1 ст., їй потрібно купувати ліки.
За період з 07.07.2012 року по 22.05.2013 року позивачкою було витрачено на придбання для лікування ліків кошти на суму 1468 грн. 35 коп.
Після смерті чоловіка вона втратила джерело засобів до існування.
Встановлення факту знаходження її на утриманні померлого чоловіка потрібно для подальшого звернення до відповідача з заявою про нарахування та отримання відповідних виплат згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Просить суд встановити факт знаходження її на утриманні чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала з вищевикладених підстав просить встановити факт знаходження її на утриманні чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит Луганської області Совєтова О.В., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позов не визнала то пояснила, що підстав для визнання факту утримання не має, оскільки відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у випадку смерті потерпілого від професійного захворювання, одноразова допомога утриманцям та щомісячні страхові виплати нараховуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого.
Також ч.1 ст. 37 Закону України „Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Частиною 1 ст. 38 цього Закону передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів існування.
Із аналізу зазначених правових норм вбачається, що однією із умов на отримання страхових виплат та пенсії в разі втрати годувальника є перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого годувальника, тобто дохід такої особи не забезпечує їй прожитковий мінімум, встановлений діючим законодавством, і така особа потребує сторонньої матеріальної допомоги.
Статтею 75 СК України встановлено право одного з подружжя на утримання. Так, у ч. 4 вказаної статті зазначено, що один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З аналізу вищевказаної норми матеріального права вбачається, що законодавець пов'язує потребу особи у матеріальній допомозі із забезпеченням її прожитковим мінімумом, встановленим законом.
Органи Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визнають факт знаходження на утриманні у разі, якщо пенсія особи, яка претендує на визнання її утриманцем, не забезпечує їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На січень 2012 року прожитковий мінімум на одну непрацездатну особу складав 822 грн., а позивачка на момент смерті чоловіка отримувала пенсію за віком у розмірі 971 грн. 68 коп., яка забезпечувала їй прожитковий мінімум встановлений законодавством.
Перевищення розміру доходу чоловіка над доходами жінки не є доказом факту утримання.
Доводи позивачки про погіршення її стану здоров'я, у зв'язку з чим вона несе додаткові витрати, не заслуговують на увагу, оскільки позивачкою будь-які фактично понесені витрати на лікування не підтверджені. Надані ж позивачкою докази про стан її здоров'я жодним чином не підтверджують певні витрати на лікування, понесені нею за життя чоловіка, і що ці витрати щомісячно витрачав саме померлий ОСОБА_2, який також мав професійне захворювання, поганий стан здоров'я та сам потребував лікування.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в м.Антрацит та Антрацитівському районі у судове засідання не з'явився, від відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності відповідача, проти встановлення факту перебування на утриманні не заперечує ( а.с. 39).
Вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 33 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Таким чином, однією із умов на отримання щомісячних страхових виплат ( пенсії) у разі смерті годувальника є перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого.
Судом встановлено, що з 16.02.1964 року позивачка та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 19), ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки помер ( а.с. 20), на момент його смерті позивачці було 69 роки ( а.с. 8 ), позивачка з чоловіком разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 23).
Згідно довідки Луганського обласного центру АА №0001227 встановлений причинний зв'язок смерті чоловіка позивачки ОСОБА_2 з професійним захворюванням ( а.с. 21).
Відповідачем не було призначено позивачці страхові виплати у зв'язку зі смертю чоловіка, оскільки відсутнє підтвердження факту знаходження на утриманні, про що свідчить лист від 08.05.2013 р. ( а.с. 24).
Чоловік позивачки отримував пенсію за віком, розмір якої на січень 2012 року склала 3489 грн.82 коп. ( а.с. 25), перебував на обліку у відділенні Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві на професійних захворювань України в м. Антрацит і отримував щомісячні страхові виплати, розмір виплати на грудень 2011 року склав 510 грн. 61 коп. ( а.с. 29).
Розмір пенсії позивачки з квітня 2011 року по вересень 2011 року складав щомісячно по 905 грн. 94 коп. з жовтня 2011 року по листопад 2011 року - 925 грн. 94 коп., у грудні 2011 року - 941 грн. 94 коп., у січні 2012 року - 971 грн. 68 коп. (а.с.26).
Так, у відповідності до ст. ст. 75, 76 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, II чи III групи.
Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, виходячи з аналізу ч. 4 ст. 75 Сімейного кодексу України для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Як вбачається з довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі від 08 травня 2013 року, позивачка на момент смерті чоловіка (ІНФОРМАЦІЯ_1) отримувала пенсію за віком при повному стажі у розмірі 971, 68 грн., що перевищив встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» прожитком мінімум у 2012 році для осіб, які втратили працездатність, який на січень місяць 2012 року встановлений в розмірі 822 грн..
Отже, розмір пенсії позивачки на момент смерті її чоловіка забезпечував прожитковий мінімум, встановлений законом.
За таких обставин у відповідності до ч. 4 ст. 75 Сімейного кодексу України ОСОБА_1 не є особою, що потребує матеріальної допомоги.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскільки позивачка на момент смерті чоловіка отримувала пенсію в розмірі, що забезпечував їй прожитковий мінімум на місяць для осіб, які втратили працездатність, то вона не може вважатися такою, що потребувала матеріальної допомоги та перебувала на утриманні свого чоловіка, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову за необгрутованістю.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст.10, 11, 60, 235 ЦПК України,
ст. 75 СК України, ст. 33 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит Луганської області, Управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит та Антрацитівському районі про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду Л. П. Бабічева