Справа № 583/2304/13-ц
2/583/843/13
25 липня 2013 року Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ільченко В.М.
при секретарі Вербі Н.О.
за участю позивачки ОСОБА_1
її представника ОСОБА_2
представників відповідача Гопко О.Ф., Гопко З.І.
третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: Охтирська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності,
18.06.2013 року відкрито провадження у справі. Позивачка свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на жилий будинок з господарчими спорудами і земельною ділянкою в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,0181 га на території Чернеччинської сільради Охтирського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 22.09.2006 року ОСОБА_7 склала заповіт, яким заповіла на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 будинок. Земельна ділянка залишилася не успадкована. Оскільки позивачка з 2003 року постійно проживала однією сім'єю з ОСОБА_7, здійснювала догляд, вела спільне господарство, вважає, що вона набула право власності на земельну ділянку, а тому просить встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_7 однією сім'єю з 01.03.2003 року по день смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,0181 га на території Чернеччинської сільради Охтирського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилася після смерті ОСОБА_7
В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали та наполягають на їх задоволенні.
Представники відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечили, зазначивши, що ОСОБА_7 являлася одинокою, з 2003 року по день смерті їй надавалася соціальна допомога як одинокій непрацездатній особі. Крім того, ОСОБА_7 надавали допомогу інші мешканці села. Позивачка не проживала із ОСОБА_7 постійно, хоча і надавала їй допомогу, а тому підстави вважати їх сім'єю відсутні.
ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримав, підтвердив, що дійсно позивачка проживала разом із ОСОБА_7 як одна сім я, що стало причиною розірвання їх шлюбу. ОСОБА_7 заповіла йому та його сину свій будинок, хоча мала намір заповісти його позивачці, однак на той час позивачка не мала громадянства України. Тому вважає, що позивачка має право на отримання у власність земельної ділянки, яка належала ОСОБА_7
ОСОБА_6 до суду не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не надавав.
Представник нотаріальної контори до суду не з'явився, надана заява про розгляд справи за відсутності представника.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що проживала по сусідству з ОСОБА_7 та може посвідчити, що позивачка допомагала ОСОБА_7 Коли ОСОБА_1 їздила на роботу, вона на прохання ОСОБА_7 допомагала їй особисто.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що має господарство в с. Риботень Охтирського району, яке використовує як дачу. З 2009 року часто бачила ОСОБА_1 у господарстві ОСОБА_7, яка там і ночувала.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що має дачу в с. Риботень Охтирського району та постійно там проживає влітку. З ОСОБА_7 була знайома. ОСОБА_7 товаришувала з ОСОБА_1, яка її доглядала та допомагала. Після того, як ОСОБА_1 розлучилася з чоловіком, вона проживала у ОСОБА_7 До ОСОБА_7 також приходили соціальні працівники, які надавали їй допомогу як одинокій особі похилого віку.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що з 2000 року приїжджає в с. Риботень, де проживає її родичка. Бачила, що ОСОБА_1 проживала у ОСОБА_7, тричі на тиждень їздила, допомагала доглядала, прибирала, оскільки 5 останніх років ОСОБА_7 не рухалася.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 склалися приязні відносини, ОСОБА_1 постійно доглядала за ОСОБА_7, прибирала у господарстві. Їй відомо, що ОСОБА_7 хотіла заповісти своє майно ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що працює поштаркою, їй відомо, що допомагати ОСОБА_7 ходило багато односельців і ОСОБА_1 допомагала, як і решта. Коли приїжджала з міста, допомагала, обслуговувала, проживала у неї. Також ОСОБА_7 двічі на тиждень обслуговував соціальний працівник. Однак ОСОБА_7 пенсію отримувала тільки сама, не була зовсім безпорадною, хоча останні два роки пересуватися їй було важко. На прохання ОСОБА_1 вона поставила свій підпис на аркуші паперу, який був підписаний іншими особами, щоб посвідчити, що та допомагала ОСОБА_7, однак вона не може підтвердити факту постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_7 однією сім'єю, тим більше з 2003 року.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що працює соціальним працівником та надає допомогу непрацездатним громадянам. Вона двічі на тиждень обслуговувала ОСОБА_7, яка проживала одиноко. ОСОБА_1 також регулярно відвідувала ОСОБА_7, однак постійно там не жила.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що в 2004 році приїхала до села, з 2004 року надавала ОСОБА_7 допомогу як соціальний працівник до 2010 року. Інколи ОСОБА_1 відвідувала ОСОБА_7, однак при ній допомоги не надавала.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що обслуговувала ОСОБА_7 як одиноку непрацездатну людину з 1996 по 2000 рік.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він проживав по сусідству з ОСОБА_7 ОСОБА_1 жила у ОСОБА_7 близько року до смерті останньої, допомагала їй. Він також як і інші односельці допомагав ОСОБА_7, влітку косив траву, взимку допомагав, коли треба було перевірити систему опалення. ОСОБА_7 з усіма розраховувалася. На прохання ОСОБА_1 він поставив підпис на аркуші паперу, який був підписаний іншими особами, в підтвердження, що ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_7, однак він не може підтвердити факту постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_7 однією сім'єю з 2003 року.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що спілкувався з ОСОБА_7 ОСОБА_1 відвідувала ОСОБА_7, надавала допомогу, однак постійно не проживала. На прохання ОСОБА_1 він підписав аркуш паперу без тексту, оскільки вважав, що підтверджує факт надання ОСОБА_1 допомоги ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що ОСОБА_7 була сусідкою. ОСОБА_1 допомагала останній. Однак постійно не проживала, ОСОБА_7 проживала сама. Деякий час у ОСОБА_7 проживала дівчина з с. Журавне. Крім ОСОБА_1 ОСОБА_7 допомагали жителі села, соціальні працівники. На прохання ОСОБА_1 вона поставила свій підпис на аркуші паперу, який був підписаний іншими особами, щоб посвідчити, що та допомагала ОСОБА_7, однак вона не може підтвердити факту постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_7 однією сім'єю з 2003 року.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, покази свідків, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, що підтверрджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок в АДРЕСА_1 з присадибною земельною ділянкою та земельну ділянку площею 2,0181 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чернеччинської сільської ради.
За життя ОСОБА_7 склала заповіт, яким заповідала жилий будинок з господарчими спорудами та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Будь-яких розпоряджень щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_7 не залишала.
Як вбачається з інформаційної довідки Охтирської районної державної нотаріальної контори, спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, інші спадкоємці з заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини не зверталися.
Згідно до положень ст. ст. 1217, 1245 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом. Частина спадщин, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців першої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 Кодексу.
До кола спадкоємців за законом четвертої черги відносяться особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, що визначено ст. 1264 ЦК України.
Згідно до положень ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 кодексу, не заявив про відмову від неї.
В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" від 30.05.2008 року зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини.
Позивачкою не надані достатні і беззаперечні докази в підтвердження проживання протягом п'яти років однією сім'єю з ОСОБА_7, оскільки надані відповідачем докази, а саме матеріали особової справи ОСОБА_7, договір соціально-побутового обслуговування, зошити соціальних працівників підтверджують ту обставина, що ОСОБА_7 являлася одинокою непрацездатною особою, яка потребувала соціального обслуговування і якій така допомога надавалася, як соціальними працівниками, так і іншими особами.
Крім того, як вбачається з довідки управління соціального захисту населення Охтирської РДА від 24.07.2013 року, ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення з 18.03.2003 року по 03.11.2007 року в зв'язку з наданням соціальних послуг по догляду за ОСОБА_20, та отримувала компенсацію як непрацююча працездатна особа, що доглядала за особою, що досягла 80-річного віку, що спростовує твердження позивачки про проживання в цей період з ОСОБА_7
Факт надання допомоги ОСОБА_7, що підтверджується показами свідків, не може слугувати доказом проживання однією сім'єю зі спадкодавцем в світлі вимог ч. 2 ст. 3 СК України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1217, 1245, 1258, 1268 ЦК України, ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" від 30.05.2008 року, ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішенні - в той же строк з часу отримання його копії.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області В.М. Ільченко