справа № 663/480/13-ц
31 липня 2013 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого, судді Кустова О.Ю.
при секретарі Кручиненко А.С., Мальковій Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Скадовська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання неправомірними дій, визнання недійсною додаткової угоди,
Позивач 21.02.2013 року звернувся до відповідача з зазначеним позовом посилаючись на те, що між сторонами 03.03.2007 року було укладено кредитний договір №HEL0AU00180302 за умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 10347,71 доларів США на купівлю автомобіля. В подальшому відповідач 01.01.2008 року неправомірно підвищив розмір процентної ставки за користування кредитом з 1% до 1,17% на місяць не повідомивши про це позивача. Грошові кошти які сплачувалися позивачем за користування кредитом відповідач направляв на погашення підвищених відсотків. У грудні 2011 року в зв'язку з наявною простроченою заборгованістю під погрозами відповідача забрати заставний автомобіль позивач змушений був укласти додаткову угоду №1 від 06.12.2011 року до вказаного кредитного договору. Позивач стверджує, що відповідач під час дії договору та додаткової угоди неправомірно нараховував та погашав заборгованість зі сплати комісії в розмірі 14,49 доларів США на місяць, хоча вона не передбачена договором, відсотки на прострочену заборгованість за період з 03.04.2008 року по 30.10.2008 року в розмірі 29,98% на рік та відсотки за період з 01.11.2008 року по 06.12.2011 року у розмірі 34,06% на рік. На підставі викладеного позивач вважає, що відповідач скористався нечесною підприємницькою практикою, ввів його в оману та, скориставшись його юридичною необізнаністю і скрутним матеріальним становищем, змусив підписати додаткову угоду яка лише збільшує розмір заборгованості позивача. Позивач просив визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню і сплаті комісії в розмірі 14,49 доларів США на місяць, відсотків на прострочену заборгованість за період з 03.04.2008 року по 30.10.2008 року в розмірі 29,98% на рік та відсотків за період з 01.11.2008 року по 06.12.2011 року у розмірі 34,06% на рік. Також просив визнати недійсною додаткову угоду №1 від 06.12.2011 року до кредитного договору №HEL0AU00180302 від 03.03.2007 року та визнати неправомірним підвищення відповідачем процентної ставки за вказаним кредитним договором. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором відповідно до редакції чинної на час його укладення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові. Уточнив, що просить визнати недійсним підвищення процентної ставки з 01.11.2008 року.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Пояснили, що можливість підвищення процентної ставки була погоджена сторонами під час укладення договору. Повідомлення про підвищення процентної ставки направлялося на адресу позивача. Комісія була обумовлена умовами укладеного сторонами кредитного договору і входила до складу щомісячного платежу. З приводу укладення додаткової угоди пояснили, що вона була укладена позивачем вільно, більш того автомобіль вилучався у позивача за рішенням суду. Просили у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
03.03.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір №HEL0AU0018302. За умовами вказаного договору п. 2.2.5 позичальник доручає банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів не наданих у кредит у межах сум, які підлягають сплаті банку за цим договором при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. У випадку недостатності чи відсутності у позичальника коштів у національній валюті України для погашення заборгованості за кредитом у національній валюті України і/чи відсотків у валюті України для погашення заборгованості за кредитом у національній валюті України і/чи відсотків за його користування, і/чи винагороди, і/чи штрафів (пені) банк має право на списання коштів в іноземній валюті, у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості по даному договору в національній валюті України на дату погашення і продаж стягненої іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України (за курсом МВРУ для цієї операції на дату її проведення) з відшкодуванням банку витрат на сплату зборів комісій і вартості наданих послуг. При цьому позичальник доручає банку оформити заявку на продаж іноземної валюти на МВРУ від імені позичальника. Пункт 2.3.1 Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США. Пункт 7.1 банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти на строк з 03.03.2007 року по 03.03.2012 року включно у розмірі 10347,71 доларів США на купівлю автомобіля зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 246 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Пункт 7.4 згідно ст. 212 ЦК України при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту передбачених пп. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 0,15% на місяць розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
З додаткової угоди №1 від 06.12.2011 року до вказаного кредитного договору вбачається, що у договір були внесені зміни, зокрема, зменшений розмір щомісячного платежу до 147,43 доларів США, збільшений строк кредитування до 31.03.2015 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Відповідно до ст. 627 ЦК України (в редакції яка діяла на час укладення кредитного договору), відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.
Відповідно до ч. 1-2 та п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Суд не вбачає при укладенні кредитного договору №HEL0AU0018302 від 03.03.2007 року порушень прав позивача як споживача.
Дії відповідача по підвищенню процентної ставки за кредитним договором на думку суду є правомірними, оскільки таке підвищення передбачене умовами договору (п. 2.3.1) з якими сторони погодилися. При цьому відповідач надсилав позивачу письмове повідомлення №9286 від 01.11.2008 року в якому обґрунтував те, що підвищення відсоткової ставки до 14% на рік обумовлене зміною курсу долара США до гривні.
З реєстру №440 USD вбачається, що вказане повідомлення було направлене на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що повідомлення не було отримане ним, оскільки кредитний договір не передбачає направлення такого повідомлення рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. В зв'язку з цим суд вважає, що вимоги договору в цій частині були банком дотримані, а позичальник повідомлений про підвищення відсоткової ставки у встановленому договором порядку.
Частина 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» також не містить положення про обов'язковість отримання споживачем такого повідомлення, а лише зазначає про необхідність письмового повідомлення споживача про підвищення процентної ставки.
Посилання представника позивача на неправомірне нарахування комісії у кредитному договорі та додатковій угоді до нього судом також не може бути прийняте до уваги, оскільки в п. 7.1 кредитного договору зазначений загальний розмір щомісячного платежу 246 доларів США та вказано, що до складу вказаного платежу входить, зокрема, комісія. Той факт, що у додатковій угоді вказана комісія виокремлена лише підтверджує правомірність її нарахування.
Що стосується неправомірного на думку позивача підвищення процентної ставки до 29,98% в період з 03.04.2008 року по 30.10.2008 року та до 34,06% в період з 01.11.2008 року, суд вважає, що застосування такої ставки відповідає положенням п. 2.2.2, 4.1, 7.4 кредитного договору.
При цьому суд також враховує, що правильність нарахування процентів була предметом судового розгляду. Так, рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 09.04.2010 року, додатковим рішенням цього ж суду від 16.06.2010 року залишеними без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15.04.2013 року було в рахунок стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором звернено стягнення на заставне майно - автомобіль. При цьому на неправомірність нарахування та стягнення комісії та підвищених відсотків позивач посилався у апеляційній скарзі на рішення суду від 09.04.2010 року, а з ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що вказані посилання спростовуються положеннями кредитного договору та договору застави, якими передбачені нарахування комісії та підвищених відсотків на суму простроченого кредиту (п. 34.1 договору застави).
Належних та допустимих доказів в порядку ст.ст. 10, 60 ЦПК України на підтвердження того, що додаткова угода була укладена позивачем під впливом обману, під тиском співробітників відповідача або з застосуванням нечесної підприємницької практики суду не надано.
Більше того, додаткова угода була укладена сторонами також з урахуванням інтересів позивача, якому було зменшено розмір щомісячного платежу та збільшено строк кредитування.
Також суд не приймає до уваги посилання на надання позивачу додатковою угодою кредиту у іноземній валюті в порушення ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» оскільки п. 3 додаткової угоди не регламентує надання кредиту у іноземній валюті, а лише змінює існуючі кредитні правовідносини.
На підставі викладеного суд вважає заявлений позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання неправомірними дій, визнання недійсною додаткової угоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Ю. Кустов
31 липня 2013 року