"30" листопада 2006 р.
Справа № 6/169-4374
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль
за участю представників сторін:
позивача: Лисий Я.І.
відповідача: ОСОБА_1.
Суть справи:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 25250 грн. штрафних санкцій.
Свої вимоги підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував тим, що при здійсненні підприємницької діяльності відповідачем було допущено порушення порядку проведення розрахункових операцій на суму 5050 грн., за що рішенням №НОМЕР_1 року до нього застосовано штрафні санкції в розмірі 25250 грн.
Відповідач, відзив на позов не подав, однак в усних пояснення даних в судовому засіданні, проти позову заперечив, посилаючись на неправомірне застосування органами ДПC штрафних санкцій.
В судовому засіданні призначеному вперше на 22 листопада 2006 року було оголошено перерву до 30 листопада 2006 року.
В розпочатому судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22, 81-1 ГПК України. За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:
08 червня 2006 року працівниками державної податкової служби проведено перевірку господарської одиниці -офісу, належного підприємцю ОСОБА_1., щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, про що складено відповідний акт №НОМЕР_2.
Як вбачається з зазначеного вище акту, в результаті перевірки встановлено факт не проведення розрахункової операції по реалізації інформаційно-консультативних послуг на суму 5050 грн. через реєстратор розрахункових операцій, чим порушено, як зазначено в акті перевірки п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95 (далі Закон №265/95).
На підставі акту перевірки №НОМЕР_2 від 08 червня 2006 року, у відповідності до п.1 ст. 17 Закону №265/95, податковим органом прийнято рішення №НОМЕР_1 року про застосування до підприємця ОСОБА_1. фінансових санкцій на загальну суму 25250 грн. Рішення направлено відповідачу рекомендованою поштою та 27 червня 2006 року вручено особисто, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення.
Отримання рішення, про виконання якого йдеться в позові Тернопільської ОДПІ, незаперечено і самим відповідачем в судовому засіданні.
Згідно з ст. 25 Закону №265/95, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Доказів на підтвердження сплати штрафних санкцій у встановленому законом порядку відповідачем не подано, а судом не здобуто.
Стаття 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ), встановлюючи судовий захист прав і свобод людини і громадянина, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Правосуддя здійснюється виключно судами у відповідних формах, у тому числі шляхом конституційного судочинства (стаття 124 Конституції України).
Право на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної податкової служби та їх посадових осіб визначено і ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ.
З врахуванням наведеного, не заслуговують на увагу посилання суб'єкта підприємництва на невідповідність прийнятого рішення нормам закону та обставинам справи, оскільки своїм правом адміністративного та (або) судового оскарження останній не скористався.
Станом на час розгляду спору, дане рішення у встановленому порядку не оспорено і не скасовано, а від -так є чинними.
Пунктом 11 ст.10, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органам державної податкової служби надано право звертатись до суду з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами
За таких обставин, позовні вимоги Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції є обґрунтованими та належним чином не запереченими відповідачем, а тому підлягають до задоволення.
Згідно з ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4-3,33,43,44,49,75,82-85 ГПК України суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, м. Тернопіль, код НОМЕР_3)
25250 грн. заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами на р/р 31113104600002, код платежу 23030101 бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012;
- 252,50 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;
- 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП “Судовий інформаційний центр», (м.Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний», м.Львів, МФО 325707, код 30045370).
Видати накази.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____»_____________ 2006р., через місцевий господарський суд.
Суддя І.П. Шумський