Дата документу 10.07.2013
Справа № 501/1020/13-ц
10 липня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Петрюченко М.І.
при секретарі - Куркудим В.М.,
за участю:
представника заявника - Жемової І.І.,
представника суб'єкту оскарження - Кравець О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іллічівську Одеської області цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», суб'єкт оскарження - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі головного державного виконавця Кравець О.В., третя особа - ТОВ «Оціночна компанія «Вега» про визнання недійсним звіту Про незалежну оцінку майна та зобов'язання здійснити певні дії, -
Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із відповідною скаргою, стверджуючи, що з 16.05.2012 року у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області знаходиться на виконанні виконавчий документі №2-445/10, виданий Іллічівським міським судом Одеської області 02.09.2010 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь банку у розмірі 3142775,05 грн.
29.10.2012 року Банком до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було надано запит про надання інформації про хід виконавчого провадження, однак ніяких документів про вчинення будь-яких виконавчих дій та відповіді на зазначений запит Банк не отримав.
Натомість, 19.11.2012 року на адресу Банку надійшло повідомлення про те, що по об'єкту: нежитлові приміщення банно-оздоровчого комплексу, загальною площею 447,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 проведена оцінка, вартість арештованого майна становить - 1219632,00 грн.
Повідомлення про авансування виконавчих дій для проведення незалежної оцінки на адресу Банку не надходило та Банком не здійснювалося.
Банк не погоджується з вартістю нерухомого майна у розмірі 1219632,00 грн., оскільки вважає, що оцінка вищезазначеного об'єкту значно занижена та не відповідає ринковим цінам на подібне майно.
29.11.2012 року Банком до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було подано заперечення на проведену незалежну оцінку по майну ОСОБА_4
13.12.2012 року на адресу Банку надійшов лист-повідомлення від 10.12.2012 року про проведене рецензування оскаржуваного Звіту, в якому була відсутня інформація щодо суб'єкту оціночної діяльності, джерела авансування витрат, тощо.
Заявник зазначає, що невідомим оцінювачем було надано рецензію, згідно якої вартість майна ОСОБА_4 підтверджена та складає 1219632,00 грн.
У зв'язку із неможливістю отримати будь-якої інформації у відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо суб'єкту оціночної діяльності, якому було доручено проведення рецензування Звіту про незалежну оцінку нежитлових приміщень та іншої інформації щодо проведення рецензування звіту, банк неодноразово звертався із запитами до державного виконавця, на які досить відповіді не послідкувало.
У зв'язку з цим заявник звернувся до суду з цією скаргою та просить суд:
- поновити АТ «Райффайзен Банк Аваль» строк для подання скарги на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В., який був пропущений за поважних обставин і не з вини банку;
- визнати недійним Звіт про незалежну оцінку нежитлових приміщень банно-оздоровчого комплексу, загальною площею 447,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, проведену 07.11.2012 року;
- зобов'язати Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. повторно призначити проведення незалежної оцінки нежитлових приміщень банно-оздоровчого комплексу, загальною площею 447,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2.
В судовому засіданні представник заявника Жемова І.І. підтримала скаргу в повному обсязі з підстав наведених в скарзі та зазначила, що причиною пропуску звернення до суду з цією скаргою стало те, що банк оскаржував відповідний звіт до Господарського суду м.Києва, однак отримав відмову у відкритті провадження, оскільки даний спір потрібно було вирішувати, як учаснику виконавчого провадження, який має право на оскарження оцінки майна, як процесуальної дії державного виконавця.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що строк звернення до суду з цією скаргою пропущений та пояснив, що діяв у межах та у спосіб наданих йому повноважень з приводу виконання судового рішення, копії винесених процесуальних документів направляв обом сторонам рекомендованою поштою, та рекомендовані відправлення направлені на їх адресу повертались із відміткою про вручення. Крім того представник відділу стверджував, що звіт про оцінку майна повністю відповідає вартості нерухомого майна, і підстав для його скасування немає.
Заслухавши присутніх представників сторін по справі, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що слід поновити заявнику строк подачі даної скарги до суду, однак відмовити у задоволенні скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії іпотечного договору від 08.11.2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4, предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові приміщення банно-оздоровчого комплексу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 447,6 кв.м. (а.с.7-12).
Згідно копії запиту (а.с.13), вбачається, що головний експерт зі стягнення УПК ООД ДПК «Райффайзен Банк Аваль» звертається до відділу примусового виконання рішень щодо надання інформації по примусовому виконанню виконавчого листа №2-445/10, виданого Іллічівським міським судом Одеської області від 02.09.2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №010/2-0-1/09-590 від 08.11.2007 року в сумі 3142775,05 грн.
Також згідно копії запиту (а.с.14-15), вбачається, що головний експерт зі стягнення УПК ООД ДПК «Райффайзен Банк Аваль» звертається до відділу примусового виконання рішень про надання інформації щодо стану виконавчого провадження та вжиті заходи з примусового виконання, надання документів виконавчого провадження. Також в даному запиті, зазначається, що 19.11.2012 року на адресу Банку надійшло повідомлення про те, що проведена оцінка нерухомого майна, Банком 29.11.2012 року до відділу примусового виконання рішень подано заперечення на проведену незалежну оцінку майна ОСОБА_4 та 29.11.2012 року на адресу Банку надійшов лист-повідомлення від 10.12.2012 року про проведене рецензування і 13.12.2012 року на адресу Банку надійшов лист -повідомлення від 10.12.2012 року про проведене рецензування оскаржуваного акту.
Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Можливість захисту порушеного права у багатьох випадках залежить від дотримання особою встановлених законом строків для звернення з відповідною скаргою.
Як вбачається з пояснень представника заявника, документів, доданих до скарги та долучених до матеріалів справи у судовому засіданні, що причиною пропуску звернення до суду з цією скаргою стало те, що банк оскаржував відповідний звіт до Господарського суду м.Києва, про що повідомляв відділ примусового виконання рішень Управління ДВС (а.с.66).
Отже, суд вважає що заявник з поважних причин пропустив строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, тому слід поновити строк на оскарження дій державного виконавця.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, або кількох спеціалістів або експертів, для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно із частиною 3 статті 13 Названого Закону суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюється положеннями (національними стандартами) оцінки майна (частини 1 та 2 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до пункту 16 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки нерухомого майна і майнових прав» визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.
Згідно п.3 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", вказано, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
Згідно із пунктом 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис.
Як встановлено судом, 14.11.2012 року начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби надіслано повідомлення за адресою сторін виконавчого провадження про проведення оцінки майна, про що свідчить копія повідомлення (а.с.16) та рекомендовані відправлення (а.с.59).
Згідно копії листа від 10.12.2012 року вбачається, що начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби надіслано повідомлення за адресою сторін виконавчого провадження про надання рецензії на звіт про незалежну оцінку ринкової вартості боржника ОСОБА_4, про що свідчить копія повідомлення (а.с.60) та рекомендовані відправлення (а.с.61).
Відповідно до копії листа від 03.12.2012 року вбачається (а.с.62), що начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби надіслав постанову за адресою сторін виконавчого провадження про призначення рецензування звіту про оцінку майна від 03.12.2012 року (а.с.63).
Згідно до висновку копії рецензії на звіт про незалежну оцінку нерухомого майна-нежитлових приміщень банно-оздоровчого комплексу загальною площею 447,6 км.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, виконаного центром незалежної оцінки «Актив Інвест» встановлено, що звіт повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки та може використовуватися з метою визначеною у звіті (а.с.64-65).
Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця. Приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». При цьому згідно частини 3 статті 12 Закону України "Про оінку майна, майнових прав та професійну прав та професійну оціночну діяльність в Україні", акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
З наведеного випливає, що звіт про оцінку майна, здійсненого у рамках виконавчого провадження, може бути оскаржений, як дія державного виконавця при оцінці майна.
З урахуванням наведеного, оскаржуваний звіт про оцінку майна не є нормативно-правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується, не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права і обов'язки заявника, та йому не адресований. Аналіз положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (статті 3, 12) свідчить про те, що звіт про оцінку майна по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в суді (постанова Вищого господарського Суду України від 19.01.2006 року).
Таким чином, оцінка нерухомого майна боржника та рецензування оцінки, про які йдеться, є процедурами виконавчого провадження і проведені під час його здійснення. Цивільний процесуальний закон і Закон №606-ХІV передбачають можливість оскарження оцінки, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна, тобто - перевірку правильності та правомірності відповідних дій державного виконавця за процедурою непозовного провадження (ст.383 ЦПК України, ст.58 ч.4, ст.82 Закону №606-ХІV).
Питання судового контролю за виконанням судових рішень урегульовані Розділом VІІ ЦПК України з урахуванням відповідних норм щодо процедури виконання судових рішень та оскарження дій (бездіяльності) державних виконавців, що встановлені Законом №606-ХІV.
Згідно із Законом №2658-III, оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (ст.3).
Приписами ст.16 ЦК України, передбачено визнання недійсним правочину (правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.202 ЦК України).
Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що Звіт з незалежної оцінки майна в розумінні положень Цивільного кодексу України не є правочином.
Звіт з експертної оцінки майна, у відповідності до вимог ст.147 ЦПК України та в тому числі ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", є одним із видів доказів, який оцінюється в сукупності з іншими доказами та не є актом державного чи іншого органу, який може бути оскаржено окремо.
Згідно ст.8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у передбачених цією статтею випадках допускається можливість визнання недійсними та скасування результатів оцінки майна.
Згідно ст.12 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно п.23 «Методики оцінки майна», затвердженої Постаново. Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року за № 1891, висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентним способом (для договору купівлі-продажу, оголошення умов продажу, у тому числі повторного продажу), дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження. У відповідності до п.5 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження", звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Тобто, термін дії оскаржуваного заявником Звіту про незалежну оцінку нежитлових приміщень банно-оздоровчого комплексу, загальною площею 447,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, проведеного 07.11.2012 року сплив 07 травня 2013 року і на сьогоднішній день звіт не чинний.
Крім того, відповідність або невідповідність дій суб'єкту оскарження та оцінки майна вимогам закону є обставинами, що підлягають дослідженню судом при розгляді спорів, пов'язаних з примусовим відчуженням майна з прилюдних торгів.
За таких обстави, суд прийшов до висновку, що з огляду на обраний заявником спосіб захисту своїх прав, заявлені ним вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» чітко регламентовані обов'язки і права державних виконавців, зокрема, ч.2 цієї статті встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Враховуючи наведене, досліджені докази, суд вважає, що вимоги заявника про визнання незаконними дій державного виконавця щодо проведення оцінки арештованого майна не знайшли свого підтвердження за поданими доказами. Суду не надано доказів, що при проведенні вказаних дій державним виконавцем були порушені вимоги законодавства.
При таких обставинах, судом встановлено, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій не допустив у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, використовував надані йому права відповідно до закону.
Таким чином, суд вважає, що підстави для визнання недійним Звіту про незалежну оцінку нежитлових приміщень банно-оздоровчого комплексу, загальною площею 447,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, проведеного 07.11.2012 року та зобов'язання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. повторно призначити проведення незалежної оцінки вказаних приміщень - відсутні.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 72, 210, 212, 218, 383-388 ЦПК України, ст.ст.8, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і Україні", ст.ст.13, 58 Закону України "Про виконавче провадження", -
Поновити АТ «Райффайзен Банк Аваль» строк для подання скарги на дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В.
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», суб'єкт оскарження - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі головного державного виконавця Кравець О.В., третя особа - ТОВ «Оціночна компанія «Вега» про - визнання недійним Звіту про незалежну оцінку нежитлових приміщень банно-оздоровчого комплексу, загальною площею 447,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, проведену 07.11.2012 року та зобов'язання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. повторно призначити проведення незалежної оцінки нежитлових приміщень банно-оздоровчого комплексу, загальною площею 447,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, або отримання її копії.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко