30.07.2013
Справа № 497/1751/13-а
Провадження № 2-а/497/45/13
30.07.2013 року,
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.
за участю секретаря - Бачур А.В.,
представника позивача - Савчук Н.В.,
відповідачки - ОСОБА_2,
її представника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Болград цивільну справу за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області (надалі УСЗН) до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів,-
09 липня 2013 року до суду надійшов адміністративний позов УСЗН, згідно якого позивач просить постановити рішення яким стягнути з відповідачки ОСОБА_2 надмірно виплачені кошти у сумі 605.00 гривен.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що при первинному зверненні 13.08.2013 року до УСЗН, згідно медичного висновку від 12.08.2008 року № 31, відповідачці ОСОБА_2 була призначена державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам у розмірі 337.40 грн. та надбавка по догляду за дитиною-інвалідом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 340.00 гривен починаючи з 13.08.2008 року по 31.07.2010 року.
З 11.08.2010 року дитина ОСОБА_2 була повторно визнана дитиною інвалідом на період з 01.08.2010 року по 31.07.2012 року згідно медичного висновку від 11.08.2010 року № 18 та відповідно до п.2.8 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, позивач УСЗН продовжував виплату допомоги на дитину-інваліда щомісячно у розмірі 496.30 гривен та надбавку за догляд у розмірі 460.50 гривен щомісячно до 31.07.2012 року.
Разом з тим, відповідачка була прийнята на роботу на посаду завідувачки сільським клубом в с. Оксамитне з 10.02.2012 року, проте УСЗН про це повідомила лише 27.04.2012 року.
Згідно п.3.12 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, у разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за тим, в якому відбулося працевлаштування.
Несвоєчасне повідомлення відповідачкою про працевлаштування призвело до надмірної виплати бюджетних коштів (надбавка на догляд) за період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року в розмірі 940.60 гривен. На підставі рішення УСЗН було утримано кошти в червні-липні 2012 року у сумі 335.60 гривен, проте залишок коштів в сумі 605.00 гривен по теперішній час на рахунок позивача - не надійшов, хоча відповідачка двічі повідомлялась про необхідність повернення коштів.
У судовому засіданні 24.07.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, надав пояснення по доводам, викладеним в позовній заяві. 30.07.2013 року - до суду не прибув, надіслав заяву про продовження розгляду справи у відсутність (а.с.48).
Відповідачка заперечувала доводи викладені в позовній заяві. Разом з тим, не заперечувала, що дійсно вона перебувала на обліку в УСЗН Татарбунарської РДА та з 13.08.2008 року отримувала соціальну допомогу на дитину інваліда та допомогу по догляду за дитиною інвалідом. З 10.02.2010 року вона була працевлаштована на посаду завідувачки Оксамитненським сільським клубом з випробувальним терміном 2 (два) місяці, про що вона усно особисто повідомила спеціалістів УСЗН Татарбунарської РДА до 08.03.2010 року. Проте, оскільки голова Оксамитненської сільської ради Болградського району Одеської області не видала їй необхідних документів: а ні наказу про прийняття на роботу, а ні копії трудової книжки з внесеним записом про прийняття на роботу, а ні довідки сільської ради, вона позивачка не була взмозі надати ці документи до УСЗН для зупинення їй виплати допомоги по догляду за дитиною-інвалідом. Лише після видачі їй цих документів, вона відразу ж надіслала їх на адресу УСЗН. Проте, що позивач не зупинив виплату названої допомоги їй відомо не було, адже вона вважала, що оскільки особисто усно повідомила позивача про своє працевлаштування, то він прийняв до уваги зазначене та зупинив виплату. За тих обставин, а саме, що не з її вини, вона не змогла своєчасно надати документи УСЗН, та не з її вини позивач продовжував нараховувати і виплачувати допомогу по догляду за дитиною інвалідом, на яку вона не мала права після працевлаштування, вважала позов не обґрунтованим та просила відмовити в його задоволенні.
В судове засідання 30.07.2013 року не прибула, подала заяву про продовження розгляду справи у її відсутність (а.с.49).
Представник відповідачки підтримав заперечення свого довірителя, просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено наступне:
Відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3-7).
На ім'я ОСОБА_2 12.08.2008 року Татарбунарською ЦРЛ Одеської області видано медичний висновок № 31 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства в віці до 16 років на строк до 01.08.2010 року (а.с.10).
13.08.2008 року відповідачка звернулася до УСЗН Татарбунарської РДА Одеської області з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, а саме: на дитину-інваліда віком до 18-ти років, надбавку на догляд за дитиною-інвалідом від 6-ти до 18-ти років. В цій же заяві міститься застереження, з яким відповідачка була ознайомлена: «що в разі працевлаштування впродовж терміну призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, зміни права на призначення надбавки на догляд, а також у разі змін у складі сім'ї (укладення шлюбу, усиновлення дитини, влаштування на повне державне утримання тощо) відповідно до Законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам» - зобов'язана повідомити органи праці та соціального захисту населення (а.с.8-9).
На підставі цієї заяви позивач призначив та виплачував допомогу на дитину інваліда та надбавку на догляд за дитиною інвалідом.
11.08.2010 року на ім'я ОСОБА_2 Татарбунарською ЦРЛ Одеської області видано повторно медичний висновок № 18 на дитину (підлітка) - інваліда з дитинства в віці до 16 років на строк до 01.08.2012 року (а.с.10). В зв'язку з цим позивач продовжив виплату соціальної допомоги.
Зазначені обставини, сторонами не оспорювалися та були визнані.
Разом з тим, 10.02.2012 року розпорядженням Оксамитненської сільської ради Болградського району Одеської області за № 7-к ОСОБА_2 прийнято на роботу з 10 лютого 2012 року на посаду завідувача клубом с. Оксамитне згідно штатного розкладу з випробувальним терміном два місяці, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с.12, 13).
Згідно довідки Оксамитненської сільської ради Болградського району Одеської області № 318 від 11.04.2012 року, вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працює на вищеназваній посаді з 10.02.2012 року, тобто довідка видана після спливу випробувального терміну (а.с.14).
Відповідно до рішення Татарбунарського УСЗН від 04.05.2012 року, довідки від 23.07.2013 року, було призначено та виплачено допомогу: в березні - 1 131.30 гривен, в квітні - 1 153.60 гривен, в травні - 1 153.60 гривен (а.с.15, 39, 40).
Позивачем 16.05.2012 року прийнято розпорядження щодо відшкодування бюджетних коштів ОСОБА_2 за період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 рік у розмірі 940.60 грн., як надмірно виплачених (а.с.16, 17).
На виконання цього розпорядження позивач утримав з відповідачки 335.60 гривен (в червні - 167.60 гривен, в липні - 168.00 гривен) (а.с.41).
На виконання розпорядження позивач двічі на адресу відповідачки: 07.08.2012 р., 05.10.2012 р. надсилав повідомлення про відшкодування коштів по переплаченій державній соціальній допомозі інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам (а.с.19-21).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам» від 16 листопада 2000 року, N 2109-III та п.3.9 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 року № 226/293/169 (надалі Порядок), передбачена надбавка на догляд за дитиною-інвалідом, яка призначається особі, що не працює, не вчиться, не проходить службу, не займає виборну посаду і фактично здійснює догляд за цією дитиною інвалідом.
Пунктом 3.12 Порядку встановлено, що у разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом (крім одиноких матерів та одиноких батьків), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за тим, в якому відбувалося працевлаштування.
Згідно п.3.13 Порядку у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати надбавки на догляд, одержувачі зобов'язані повідомити про це органи праці та соціального захисту населення. Зняття надбавки на догляд у таких випадках проводиться з місяця, наступного за тим, в якому виникли ці обставини.
Відповідачкою не надано суду доказів, що вона своєчасно виконала вимоги Порядку та повідомила УПСЗ населення про працевлаштування.
Відповідно до п. 4.11 Порядку утримання надмірно виплачених сум державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам проводиться із загального розміру допомоги. При цьому розмір утримання розподіляється за видами виплат пропорційно їх частці у загальному розмірі.
Крім того, п.6.3 Порядку встановлено, що суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, якщо остання призначена, надміру виплачені одержувачу внаслідок зловживань з його боку (внаслідок подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо), стягуються на підставі рішення органу праці та соціального захисту населення.
Відрахування на підставі рішень органу праці та соціального захисту населення щомісячно провадяться в розмірі не більше 25 відсотків державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, понад відрахування з інших підстав.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачка дійсно не мала права на отримання надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років після працевлаштування завідувачкою сільським клубом. Внаслідок цього, їй було надміру виплачені бюджетні кошти у формі надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років протягом періоду з 01 березня 2012 року по 31 травня 2012 року у сумі 605.00 гривен.
Зазначені обставини підтверджується розрахунком наданим позивачем в обґрунтування позовних вимог (а.с.41).
Посилання відповідачки на те, що головою Оксамитненської сільської ради їй своєчасно не було видано документи підтверджуючі її працевлаштування, в усному порядку вона повідомляла спеціаліста УСЗН про своє працевлаштування, а тому відсутня її вина в тому, що не було зупинено виплату надбавки на догляд за дитиною-інвалідом з 01.03.2012 року - суд до уваги не приймає, оскільки відповідачкою не доведено той факт, що саме в квітні 2012 року її офіційно було оформлено на роботу з занесенням запису в трудову книжку, крім того ці доводи спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами: розпорядженням від 10.02.2012 року № 7-к про прийняття на роботу, копією трудової книжки, довідкою сільської ради (а.с.12-14).
Статтею 97 п. 4 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ст. 5 ч.1 п.20 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи праці та соціального захисту населення - за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат на доплат, установлених законодавством.
Керуючись Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам», Порядком надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 року № 226/293/169, ст.ст. 2, 70, 71, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Управління соціального захисту населення Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м.Татарбунари Одеської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_3 виданий 31.03.2011 року Татарбунарським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Управління соціального захисту населення Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області: вул. Горького, № 2, м. Татарбунари, Одеська область, р/р 35417031005965, УДКСУ у Татарбунарському районі Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 03195027 надмірно виплачену допомогу у розмірі 605.00 гривен (шістсот п'ять гривен).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: С.В.Кодінцева