Провадження № 1-кп/263/169/2013
Справа № 263/3925/13-к
23 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Степанової С.В., при секретарі Марцині Д.С., за участю прокурора Коваленко О.В., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно обвинуваченого
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, раніше судимого: 30.01.2003 р. Тельмановським районним судом Донецької області за ст. 142 ч 2 КК України до позбавлення волі на 5 років з конфіскацією майна, 18.11.2003 р. перегляд вироку Верховним судом України за ст. 142 ч 2, 69 КК України до 3-х років позбавлення волі; 25.12.2006 р. Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. ст. 186 ч 2, 190 ч 2, 70 ч 1, 71 УК України до 5 років 3 місяці позбавлення волі. Звільненого 10.04.2009 р. за постановою Селідовського міського суду Донецької області умовно - достроково на 1 рік 3 місяці 9 днів, зареєстрованого в АДРЕСА_2, який проживає в АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_1, 23.03.2013 року приблизно о 21 годині 40 хвилин, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщені кафе розташованого по АДРЕСА_3, повторно, відкрито викрав майно, що належить ОСОБА_2, а саме: дублянку, вартістю 8300 гривень, мобільний телефон «Нокіа», слайдер, в корпусі чорного кольору, вартістю 1000 гривень, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1, вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 30 гривень, 50 доларів США, в гривневому еквіваленті 400 гривень, з викраденим з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілому ОСОБА_2, матеріальний збиток у загальній сумі 9755 гривень, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, висунутого проти нього в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, підтвердив, викладені в ньому обставини та щиро розкаявся в скоєному, заявлений позов визнав в повному обсязі. Суду пояснив, що в березні 2013 року, точну дату не пам'ятає, приблизно о 21.00 год. він знаходився в кафе, по пр. Леніна в м. Маріуполі. Коли відійшов потерпілий, якого він знає лише візуально після скоєного, він відкрито викрав дублянку, в кармані якої знаходився мобільний телефон, з викраденим з місця скоєння злочину втік, та на наступний день продав викрадене на Центральному ринку м. Маріуполя. Додав, що в кишені дублянки можливо знаходилися і 50 доларів США, оскільки в ній було багато кишень, але всі кишені він не перевіряв.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, позовні вимоги визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності зі ст. 349 КПК України, вважав за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.
Допитавши обвинуваченого, не досліджуючи інші докази по кримінальному провадженню в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 свою вину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, учасники кримінального провадження не заперечували визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, дії його правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, конкретні обставини справи, особу винного, який раніше судимий, яка на час вчинення злочину не погашена та не знята, не працює, розлучений, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Рецидив злочинів, вчинених обвинуваченим, створює одночасно і їх повторність, яка передбачена ч. 2 статті 186 КК України як кваліфікуюча ознака злочину, тому відповідно до змісту ч. 4 ст. 67 КК України, рецидив злочинів і повторність суд не враховує ще раз при призначенні покарання як обтяжуюча обставина.
За таких обставин суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також попередження можливості вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства та призначає покарання у межах санкції статті, за якою він обвинувачується.
Згідно ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 квітня 2013 року ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Оскільки суд призначає обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі та для забезпечення кримінального провадження щодо виконання вироку, суд вважає необхідним змінити запобіжний захід з особистого зобов'язання на тримання під вартою. Строк відбуття покарання необхідно рахувати з дня затримання обвинуваченого.
Оскільки потерпілий, який є також цивільним позивачем, у судове засідання не з'явився, але обвинувачений повністю визнав пред'явлений позов, то суд вважає можливим згідно ст. 326 КПК України розглянути та задовольнити позовні вимоги у сумі 1455 грн.
Речові докази: чоловіча дублянка, коричневого кольору, яка повернена на зберігання потерпілому ОСОБА_2, необхідно залишити останньому.
Керуючись ст. ст. 128, 129, 177, 178, 183, 326, 349, 370, 371, 374, 376 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у особистого зобов'язання, змінити на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському СІЗО Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, у зв'язку із чим взяти його під варту в залі суду.
Строк покарання рахувати з дня затримання - 23 липня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 шкоду, заподіяну злочином, у сумі 1455 грн.
Речові докази: чоловіча дублянка, коричневого кольору, яка повернена на зберігання потерпілому ОСОБА_2, залишити останньому.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Обвинуваченому, потерпілому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя С.В. Степанова