09.07.2013 № 2704/8423/12
Категорія № 36
09.07.2013 р. Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі :
головуючого судді - Єзерського П.О.
при секретарі - Минакової Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання, виділення ? частки майна, придбаного за час сумісного проживання,
суд
25.10.2012 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила встановити факт сумісного проживання з ОСОБА_3 Вимоги мотивовані тим, в період з серпня 2000 р. по лютий 2008 р. вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 В період сумісного проживання була придбана квартира АДРЕСА_1. Оскільки після смерті ОСОБА_3 залишилося спірне майно, просила виділити їй ? частки майна, придбаного за час сумісного проживання. Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд задовольнити позов
В судовому засіданні позивачка і її представник підтримали позов.
Відповідачка ОСОБА_2 і її представник просив відмовити в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 була зареєстрована в спірній квартирі на платній основі, на підставі договору найму. Деякий час проживала в гуртожитку. До 2006 р. ОСОБА_3 підтримував стосунки з декілька жінками. В 2004 2006 р. її батько налагоджував стосунки з колишньою дружиною ОСОБА_4, разом зустрічав Новий рік. Крім того, вважають що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду, оскільки право чин був здійснений 13.12.2004 р.
З матеріалів справи вбачається, правовідносини сторін регулюються нормами глави 8 СК України.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2004 р. власником квартирі АДРЕСА_1 став ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті залишилося спадкове майно - квартира по вказаній адресі, власником якої стала відповідачка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.10.2008 р.
Зі змісту позовної заяви вбачається та підтверджено позивачем у судовому засіданні, що для ОСОБА_1 цей правочин ( придбання квартири ) не був таємницею з 13.12.2004 р.
Законодавець встановив певні норми матеріального права щодо судочинства, позовне навантаження яких витримає судова система України.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частина 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як встановив суд, Жодних вимог щодо поділу спірної квартири з моменту її придбання 13.12.2004 р. до самої смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1, а також після смерті, а ні до нот контори у 2008 р., а ні до суду до 17.10.2012 р., ОСОБА_1 не зверталася.
2
При таких обставинах, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позову з цих підстав.
Поважних причин пропуску строку позовної давності судом не встановлено.
Твердження відповідачки про те, що про порушене право їй стало відомо в жовтні 2012 р., не може прийнято до уваги, по підставам, вказаним вище.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі ст. 257, ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання, виділення ? частки майна, придбаного за час сумісного проживання, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя Єзерский П.О.