23.07.2013 Єдиний унікальний номер 422/10615/12
Справа №2/205/722/2013
422/10615/12
23 липня 2013 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Давиденко Я.Є.
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановчого документу, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач 19 листопада 2012 року звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом (а.с.3-7).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.08.1998 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_8. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ?? частини квартири АДРЕСА_1 спадкоємцями першої черги по закону спадкового майна у рівних частках, що дорівнює ? частині квартири, являлися: мати померлого - ОСОБА_7, дочка померлого - ОСОБА_2, які належним чином спадщину так і не оформили. На теперішній час ОСОБА_2 не визнає за ОСОБА_7 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_7, після її смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частин квартири АДРЕСА_1, з яких ? частина - її власна частка, ? частина - успадкована після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року. ОСОБА_7 за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла сину - ОСОБА_1.
Звернувшись до нотаріальної контори для належного оформлення спадщини, не зміг реалізувати своє право, через те, що у свідоцтві про право власності на житло від 19.08.1998 року власником зазначено ОСОБА_7, а у свідоцтві про смерть - ОСОБА_7, у зв'язку із чим, позивач позбавлений можливості прийняти спадщину та оформити право власності на спадкове майно, тому вимушений був звернутися до суду із позовом, в якому просив суд встановити факт належності ОСОБА_7, померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року свідоцтва про прав власності на квартиру АДРЕСА_1 виданого 19 серпня 1998 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів та визнати за ним право власності на ? частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 32,9 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити. Наголосив на тому, що не заперечує проти часткового задоволення позову в частині визнання права власності на ? частину спірної квартири.
Відповідачка ОСОБА_2 в особі свого представника за довіреністю - ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги частково визнала, в частині визнання права власності за позивачем ? частини спірної квартири.
Відповідач - територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради, в особі свого представника, в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилав.
Третя особа - Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, в особі свого представника, в судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Про причини своєї неявки не повідомила. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилала.
Третя особа - КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради, в особі свого представника, в судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилала.
Третя особа - приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_5, в особі свого представника, в судове засідання не з'явилась. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилала.
Допитані в судовому засіданні 08 квітня 2013 року свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили суду наступне.
Як зазначила свідок ОСОБА_9, ОСОБА_1 являється їй вітчимом. Його мати ОСОБА_7 проживала разом із ним. За життя до неї завжди зверталися по імені та по-батькові як ОСОБА_7Свідок ОСОБА_10 пояснила, що з 1944 року вона знала ОСОБА_7, до якої завжди зверталась по імені та по-батькові як ОСОБА_7 Не чула щоб до ОСОБА_7 хтось звертався по імені «ОСОБА_7», будь-яких документів, із зазначенням її ім'я як «ОСОБА_7» не бачила.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засідання, повний текст складений 26 липня 2013 року.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Підставою звернення заявника до суду на захист своїх прав є встановлення юридичного факту належності померлому, правовстановлюючого документу, у зв'язку із тим, що зазначені у документі про право власності на житло, власні прізвища померлої особи не збігаються із даними зазначеними у свідоцтві про смерть цієї ж особи.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.06.1947 року, ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року, у батьків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, про що зроблено актовий запис № 114 (а.с.10).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 20.11.1955 року, було укладено шлюб 20 листопада 1955 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_15, про що зроблено актовий запис № 1415, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_15» (а.с.131).
Від даного шлюбу народилися діти - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8,10).
Свідоцтвом про право власності на житло, виданим 19 серпня 1998 року виконкомом міської Ради народних депутатів посвідчено, що квартира АДРЕСА_1, на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.с.13).
Згідно довідки про склад сім'ї № 3605 від 30.10.2012 року, виданої комунальним житлово-експлуатаційним підприємством №5, у квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав у період з 26 березня 1993 року по 26 серпня 1997 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також, була зареєстрована та проживала ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_8, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с.16).
ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Після його смерті, була заведена спадкова справа, відповідно до якої із заявою від 17 березня 2001 року звернулась ОСОБА_7, яка відмовилась від належної їй частини спадщини на користь ОСОБА_17. А також, із заявою від 23 березня 2001 року про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_17 (а.с.18,112,112 об.-113).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 16.05.1981 року, ОСОБА_17 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 року, у батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_18, про що зроблено актовий запис № 1743 (а.с.64).
У відповідності до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 14.09.2007 року, 14 вересня 2007 року було укладено шлюб між ОСОБА_19 та ОСОБА_17, про що зроблено відповідний актовий запис №710, прізвище дружини після укладення шлюбу змінено на «ОСОБА_17» (а.с.46).
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, залишивши за своє життя заповіт (а.с.9,11).
Відповідно до заповіту, складеного 05 листопада 2011 року та зареєстрованого в реєстрі за №4-1843, посвідченого державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, Піонтковською О.О., ОСОБА_7 на випадок своєї смерті все своєї майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).
Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст. 1233 ЦК України, заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
У відповідності до ст.. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що встановлені судом обставини підтверджують юридичний факт належності ОСОБА_7, померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року, свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 виданого 19 серпня 1998 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, відповідно до ст.. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку, що сплачений позивачем при подачі позову судовий збір відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 1216, 1217, 1218, 1233 ЦК України, ст.ст.5, 6, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218, 222, 256-259 ЦПК України, суд, ?
Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановчого документу, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити частково.
Встановити факт належності ОСОБА_7, померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року, свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 19 серпня 1998 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.С. Шавула