15.07.2013 Єдиний унікальний номер 205/4582/13-а
№ 2а/205/153/2013
205/4582/13-а
15 липня 2013 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Алуштинської роти ДПС сержанта міліції Нізірова Сульмана Османовича, третя особа Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК про визнання дій незаконними, визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 22 травня 2013 року поштою направив до суду адміністративний позов до ІДПС Алуштинської роти ДПС сержанта міліції Нізірова С.О. про визнання дій незаконними, визнання нечинною, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 червня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки до 17 червня 2013 року, які позивачем було усунуто 11 червня 2013 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року позивачу було поновлено процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 22 лютого 2013 року інспектором ДПС Алуштинської роти ДПС сержантом міліції Нізіровим С.О. було винесено постанову серії СВ1 № 100593 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові зазначено, що правопорушення скоєно ОСОБА_1, який 22 лютого 2013 року о 14 годині 15 хвилин на 714 км автодороги М-18, керуючи автомобілем Мітсубіші Лансер, держномер НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на відрізку дороги з обмеженою видимістю при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, тим самим допустив порушення п. 14.6 ПДР України. Постановою від 22 лютого 2013 року на нього було накладено штраф у розмірі 430 грн. Однак, дана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки позивач, керуючи автомобілем Мітсубіші Лансер, держномер НОМЕР_1, був вимушений виконати маневр об'їзду та перетнути суцільну лінію дорожньої розмітки, з метою уникнення зіткнення з автомобілем Камаз, який в порушення ПДР України було припарковано в місці з обмеженою видимістю; при розгляді справи не були доведені та з'ясовані обставини справи; під час винесення постанови інспектор ґрунтувався не на фактах, а на своїх переконаннях; при накладенні стягнення не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини та майновий стан. Позивач у своєму позові просив суд визнати дії інспектора ДПС незаконними, визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення незаконною та її скасувати. У своїй заяві позивач просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач інспектор ДПС Алуштинської роти ДПС сержант міліції Нізіров С.О. у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.
Представник третьої особи УДАІ ГУ МВС України в АРК у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи третя особа повідомлялася належним чином, про причини неявки свого представника суду не повідомила.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 лютого 2013 року о 14 годині 15 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем Mitsubibishi Lancer, держномер НОМЕР_1, рухався по автодорозі 14-18 на 714 км, здійснюючи обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та був зупинений інспектором ДПС Алуштинської роти ДПС сержантом міліції Нізіровим С.О., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову серії СВ1 № 100593 в справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 14.6 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. (а.с. 4).
Зазначену постанову в справі про адміністративне правопорушення після її винесення було вручено позивачу як правопорушнику, про що свідчить його підпис у постанові.
Правовідносини, які виникли між сторонами, урегульовані нормами, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України.
П. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення було винесено 22 лютого 2013 року, адміністративний позов до суду позивачем було подано 28 травня 2013 року, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 було поновлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 6 статті 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
У постанові в справі про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 100593 від 22 лютого 2013 року зазначено, що ОСОБА_1 22 лютого 2013 року о 14 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем Mitsubibishi Lancer, держномер НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, з виїздом на смугу зустрічного руху (а.с. 4).
Відповідно до п.п. г п. 14.6 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
З урахуванням того, що у відповідача інспектора ДПС Алуштинської роти ДПС сержанта міліції Нізірова С.О., який здійснював свої службові повноваження, які на нього покладені законодавством України, будь-яка зацікавленість у складанні протоколу, винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності була відсутня, порушення правил дорожнього руху України з боку позивача дійсно було встановлено та зафіксовано у постанові в справі про адміністративне правопорушення, сумнівів щодо належного виконання своїх обов'язків інспектором ДАІ у суду немає, а посилання позивача на те, що інспектором ДАІ не було враховано його пояснень щодо обставин дорожнього руху, не надано доказів на підтвердження обставин дорожнього руху та інспектором ДАІ не враховано всі обставини справи, не були підтверджені ніякими доказами, а тому не можуть бути прийняті до уваги суду.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 289 КУпАП, ч. 1 ст. 41, ч. ч. 1, 2, 6 ст. 71, ст. ст. 158-163, 167, 1712 КАС України, суд -
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя