Номер провадження № 22-ц/785/4650/13
Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.
Доповідач Миза Л. М.
24.07.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі
головуючої судді Мизи Л.М.
суддів Дрішлюка А.І., Заїкіна А.П.
при секретарі Орловій С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району міста Одеси на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа-Товариство з обмеженою відповідальністю «АТУ Агробуд плюс», про визнання права власності,
встановила:
Заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 03 вересня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 і визнано за ним право власності на приміщення автомийного комплексу, розташованого по АДРЕСА_1.
Ухвалами Київського районного суду міста Одеси від 27 грудня 2010 року виправлено описки в рішенні суду, а від 10 лютого 2011 року - роз'яснено рішення суду.
10 жовтня 2012 року Одеська міська рада подала заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою судді від 26 жовтня 2012 року залишена без руху, а ухвалою від 26 листопада 2012 року - визнана неподаною та повернута Одеській міській раді.
30 січня 2012 року Одеська міська рада повторно подала заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою судді від 18 лютого 2013 року залишена без руху.
20 березня 2013 року Одеська міська рада подала клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2013 року заяву Одеської міської ради залишено без розгляду в зв»язку з відсутністю підстав для поновлення строку.
22 лютого 2013 року заступником прокурора Київського району міста Одеси в інтересах Одеської міської ради подана заява про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2013 року заява залишена без розгляду.
В апеляційній скарзі заступника прокурора Київського району міста Одеси ставиться питання про скасування ухвали про залишення заяви без розгляду з підстав порушення 15-денного строку розгляду заяви про перегляд заочного рішення, залишення заяви без розгляду без правових на те підстав та без врахування того, що прокурор самостійно визначає підстави та форму представництва, а оскільки справа розглянута без участі прокурора, то прокурор, будучи не обмеженим в праві на звернення до суду, має право звернутися до суду з заявою про перегляд рішення суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши її доводи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до пп. 1-3 ч.5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, Одеська міська рада двічі подавала заяву про перегляд заочного рішення суду першої інстанції. В першому випадку заява була визнана неподаною та повернута заявникові в порядку ст. 120 ЦПК України.
Повторно подавши заяву про перегляд заочного рішення, Одеська міська рада заявила клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу цієї заяви. Суд, визнавши причини пропуску строку неповажними, ухвалою від 10 квітня 2013 року залишив заяву без розгляду в порядку ст. 72 ЦПК України. Таким чином, Одеська міська рада реалізувала своє право на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала про залишення заяви Одеської міської ради про перегляд заочного рішення без розгляду, ні Одеською міською радою, ні прокурором в апеляційному порядку не оскаржена.
За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі на те, що прокуратура не пропустила строк є помилковим.
Та обставина, що представник прокуратури ознайомився з матеріалами справи після спливу більш ніж 2-х років після набрання рішенням законної сили, не дає підстав для висновку, що строк не пропущений, оскільки десятиденний строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення наданий ст. 228 ЦПК України лише відповідачеві, але як встановлено судовим рішенням цей строк ним пропущений без поважних причин.
В даному випадку, враховуючи, що Одеська міська рада самостійно подала заяву про перегляд заочного рішення, заява розглядалася в судовому засіданні, однак прокурор не реалізував своє право та не вступив до справи в цій стадії судового розгляду, та враховуючи, що стосовно заяви Одеської міської ради судом прийняте судове рішення, подання прокуратурою самостійної заяви в інтересах Одеської міської ради про перегляд заочного рішення є нічим-іншим як намагання підмінити орган самоврядування.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги наступне.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, 1950 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як випливає з рішення Європейського Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року № 2834/95, §§ 61, 62, дія гарантій статті 6 не звершується із винесенням остаточного рішення у справі. Як відзначив суд у цій справі "право на справедливий судовий розгляд у суді, як воно гарантується частиною 1 статті 6, має тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує, серед іншого, принцип верховенства права як спільну спадщину Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який вимагає, серед іншого, щоб остаточне вирішення судом спору не ставилося під сумнів (принцип правової визначеності як складова справедливого судового розгляду)".
Прокуратура не є стороною у справі і тому принесення заяви про перегляд заочного рішення в інтересах відповідача при наявності такої заяви самого відповідача може вважатися порушенням принципу правової визначеності як складової справедливого судового розгляду.
Крім того, жодною правовою нормою не передбачено право прокурора на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду в тому разі, якщо прокурор не приймав участі у справі.
Такий висновок відповідає також наказу №6-гн Генеральної прокуратури «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» від 28 листопада 2012 року. При визначенні пунктом 7.2 наказу переліку категорій справ, по яких вступ і участь прокурора є обов'язковою, до переліку справи про визнання права власності не включені. Пунктом 4 зазначеного наказу передбачено здійснення прокуратурами представницької діяльності шляхом підготовки і пред»явлення позовів, заяв, подань; вступу у справи, порушені за позовами, заявами, поданнями інших осіб на будь-якій стадії їх розгляду; ініціювання перегляду судових рішень; участі у справах, порушених за позовами заявами, поданнями прокурорів та у справах, у яких прокурором здійснено вступ чи ініційовано перегляд судових рішень.
При цьому також пунктами 8, 8.4, 8.5, 8,7 наказу передбачено ініціювання перегляду судових рішень лише шляхом подачі апеляційних та касаційних скарг та заяв про перегляд рішень суду за нововиявленими обставинами.
В той же час п.5 наказу визначено, що прокуратура при застосуванні представницьких повноважень повинна не допускати підміни органів державної влади, органів місцевого самоврядування та державного нагляду, а також інших органів, яким законом надано право захищати інтереси громадян та держави в суді.
Одним з елементів здійснення принципу справедливого судочинства також є принцип "рівності вихідних умов", дотримання балансу сторін при розгляді справи в суді.
Так, в рішенні у справі "Менчинська проти Росії» від 15 січня 2009 року Європейський Суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яке виразилося у порушенні принципу рівності прав сторін у судочинстві вступом прокурора на стороні державного органу в процес у справі за позовом Менчинської до Центру зайнятості про виплату допомоги по безробіттю.
Посилаючись на власне прецедентне право щодо ролі прокурора поза кримінального правосуддя, Європейський Суд нагадав, що в ряді випадків сам факт присутності прокурора чи аналогічного чиновника на судових засіданнях, "пасивне" або "активне", вважається порушенням права на справедливий розгляд справи.
До того ж, відповідно до ст. 72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Також при цьому слід врахувати, що прокуратура заяву про поновлення процесуального строку не подавала.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без розгляду в порядку ст. 72 ЦПК України є законною і обгрунтованою, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311 ч.1 п.1, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України. колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району міста Одеси відхилити.
Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча Миза Л.М.
Судді Дрішлюк А.І.
Заїкін А.П.