Справа № 2-874/11
17 липня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бичковського Є.Л.
при секретарі Ауловій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс", про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 09 серпня 2009 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої належний позивачеві автомобіль марки "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.
Після отримання судом висновку судово-автотоварознавчої експертизи від 12 вересня 2012 року №4911, відповідно до заяви представника позивача від 10 жовтня 2012 року, по справі остаточно заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 25000,00 гривень та майнової шкоди у розмірі 74824,84 гривень, що складається зі збитків завданих пошкодженням автомобіля - 71331,00 гривень, вартості проведення експертного дослідження - 2025,84 гривень, вартості послуг евакуатора та зберігання автомобіля - 1468,00 гривень. Вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП він зазнав душевних страждань, що пов'язані з неможливістю спілкування з єдиним сином ОСОБА_3 та єдиною онукою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження та знаходилась на лікуванні. Він вимушений був приймати ліки та декілька разів звертався до лікаря-психіатра. Внаслідок ДТП з вини відповідача тілесні ушкодження отримали також батьки його невістки ОСОБА_5, але через брак коштів його син ОСОБА_3 не міг надати їм необхідну допомогу на лікування, що обумовило погіршення його стосунків з дружиною та через два роки їх шлюб було розірвано (а.с.160-162)
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково, посилаючись на неправильне визначення експертом розміру шкоди, заподіяної ушкодженням автомобіля (а.с.197) та пропущення строку позовної давності щодо вимог про стягнення моральної шкоди (а.с.188).
Відповідач ЗАТ АСК "ІнтерТрансПоліс" про час та місце розгляду справи повідомлений, його представник у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_2, пояснення експерта Шпак О.В. та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 09 серпня 2009 року приблизно о 20 годині водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Одеса-Білгород-Дністровський у напрямку м.Одеси, перед початком обгону не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, а після обгону він зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу, почав здійснення обгону, виїхав на смугу зустрічного руху, а потім на ліве узбіччя, де на 17 км + 800 м зазначеної автодороги допустив зіткнення з належним позивачеві ОСОБА_1 автомобілем "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1, який під керуванням ОСОБА_3 рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди належний позивачеві ОСОБА_1 автомобіль "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Крім цього, малолітня ОСОБА_4 отримала легкі тілесні ушкодження; ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя у момент заподіяння; ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Порушення відповідачем п.п. 2.3"б", 10.1, 14.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, та скоєння дорожньо-транспортної пригоди підтверджується вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 грудня 2010 року, яким ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений з ст.286 ч.2 КК України (а.с.28-33).
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З врахуванням вищенаведеного суд вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини саме відповідача та в нього дійсно виник правовий обов'язок відшкодувати заподіяну позивачеві шкоду у повному обсязі.
Згідно з 1166, 1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи автомобіля "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1, від 12 вересня 2012 року №4911 розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику зазначеного автомобіля, складає 71331,00 гривень.
Такий розмір матеріальних збитків встановлений експертом у розмірі ринкової вартості автомобіля, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням коефіцієнту його фізичного зносу (69538,50 гривень) та втрати товарної вартості автомобіля (5243,54 гривень) перевищує ринкову вартість транспортного засобу (71331,00 гривень).
При цьому експерт Одеського НДІ судових експертиз Шпак О.В. у своєму висновку зазначив, що різниця у розмірі визначеного ним матеріального збитку у порівнянні з результатами висновку експерта ОСОБА_9 від 16 жовтня 2009 року обумовлена належним виконанням вимог розділів VІІ та VІІІ Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (а.с. 128-135, 242-150).
Суд критично оцінює посилання представника відповідача на положення Програми розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 року, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 року №1756, як підтвердження неправильного визначення експертом коефіцієнту ринку регіону, оскільки цей коефіцієнт не визначається в залежності від входження або не входження певних територій до складу спеціальних (вільних) економічних зон.
Так, у судовому засіданні експерт Шпак О.В. пояснив, що при проведенні дослідження коефіцієнт ринку регіону у розмірі 1.03 ним був обраний відповідно до таблиці 3.2. додатку 3 до вищезазначеної Методики, з врахуванням відношення наявних цін пропозицій з продажу автомобілів у даному регіоні відносно цін з довідкової літератури.
Виходячи з наведеного суд вважає, що дослідження проведено експертом Шпак О.В. з дотриманням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, та висновок експерта належним чином обґрунтований. Суд не має підстав сумніватися в достовірності висновку спеціаліста, його компетентності або об'єктивності.
Позивачем надані документальні докази його витрат на проведення експертного дослідження у розмірі 500,00 гривень, на оплату послуг зі зберігання автомобілю на спецмайданчику у розмірі 18,00 + 660,00 = 678,00 гривень, на оплату перевезення пошкодженого автомобіля у розмірі 120,00 + 400,00 = 520,00 гривень (а.с.4,22-26).
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З врахуванням вищенаведених, встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що доведений позивачем загальний розмір заподіяної йому матеріальної шкоди складає 71331 + 500 + 678 + 520 = 73029,00 гривень.
Дорожньо-транспортна пригода сталася за участю забезпеченого транспортного засобу відповідача - автомобілю "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_2, а цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована за договором з ЗАТ АСК "ІнтерТрансПоліс", що підтверджується полісом №ВС/2450283.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та виплат страхового відшкодування за цими
договорами застосовуються норми щодо ліміту відповідальності страховика, які діяли на дату укладення договору.
Оскільки розмір заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди перевищує встановлений договором ліміт відповідальності страховика у розмірі 25500 гривень, ця шкода підлягає стягненню з страховика у розмірі ліміту його відповідальності (відповідно до страхового полісу розмір франшизи - 0).
Решта матеріальної шкоди у розмірі 73029 - 25500 = 47529 гривень підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2.
Щодо вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача сталася 09 серпня 2009 року, а з вимогами про стягнення моральної шкоди представник позивача звернувся до суду тільки 10 жовтня 2012 року, тобто через три роки та три м'ясця після дорожньо-транспортної пригоди. Представником позивача перед судом не доведено, що позивачем не було допущено пропуску строку позовної давності щодо вимог про стягнення моральної шкоди (тобто обсяг заподіяної йому моральної шкоди у повному обсязі неможливо було визначити навіть після трьох місяців після виникнення ДТП), або що такий пропуск строку позовної давності був допущений ним з поважних причин.
Тому суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача моральної шкоди та у цій частині даний позов задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.3 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в
межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.
Згідно з ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
В силу ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави має бути стягнуто судовий збір у розмірі 475,29 гривень, а з відповідача ЗАТ АСК "ІнтерТрансПоліс" на користь держави має бути стягнуто судовий збір у розмірі 255,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1167, 1188 ЦК України, ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 47529 (сорок сім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" на користь ОСОБА_1 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Є.Л.Бичковський