Справа № 468/1421/13-к
іменем УКРАЇНИ
29.07.2013 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі судді: Копейка Т.О.
при секретарі Ганжі А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баштанка кримінальне провадження № 12013160140000520 по обвинуваченню
ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіка Молдова, молдованина, гр.. України, не працюючого, не одруженого, з базовою загальною освітою, не судимого, мешканця АДРЕСА_1
який обвинувачується за ч. 1 ст. 263 КК України
за участю:
прокурора Ядловського І.М.
обвинуваченого ОСОБА_1
Відповідно до обвинувального висновку 16.06.2013 року обвинувачений ОСОБА_1 самостійно виготовив саморобний пристрій для стрільби, а саме: взявши обрізок труби діаметром 9 мм., який в кінці був приплюснутий та примотавши її до дерев'яного бруска ізоляційною стрічкою чорного кольору, висвердлив в кінці отвір. Вищевказаний пристрій ОСОБА_1 виготовляв з метою подальшого самозахисту від бродячих собак в с. Христофорівка Баштанського району Миколаївської області.
21.06.2013 року о 21:45 годині в м. Баштанка Миколаївської області, на перехресті вулиць Баштанської республіки - Полтавська, біля магазину «АТБ», гр. ОСОБА_1 розпивав в громадському місці алкогольної напої, після чого був затриманий працівниками міліції та доставлений до Баштанського РВ УМВС України в Миколаївській області для складання адміністративного протоколу за правопорушення передбачене ст. 178 КУпАП . Під час особистого огляду у нього за поясом його шортів було виявлено та вилучено саморобний пристрій для стрільби, який ОСОБА_1 раніше самостійно виготовив, зберігав у себе вдома та носив із собою без передбаченого законом дозволу. Згідно висновку експерта №752 від 22.06.2013 року - предмет вилучений у підсудного ОСОБА_1 є ручною вогнепальною зброєю. Даний предмет є саморобним однозарядним гладко ствольним дуло зарядним (шомпольним) пістолетом калібру не більше 9,3 мм. із ґнотовим запаленням. Пістолет придатний для проведення пострілів способом дульного зарядження каналу ствола.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 263 ч. 1 КК України - носіння, зберігання, виготовлення вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
29.07.2013 року між прокурором та обвинуваченим укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 263ч.1 КК України, та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин.
Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме : покарання за ст. 263 ч.1 КК України у виді 3 (двох) років позбавлення волі. Згідно із ст.75 КК України ОСОБА_1
підлягає звільненню від відбування покарання з іспитовим строком в один рік, якщо він протягом зазначеного іспитового строку не вчинить нового злочину. Відповідно до ст.76 КК України обвинувачений зобов'язаний: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Вказані вид, міра покарання та підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання визначені сторонами угоди з врахуванням ступеню та характеру сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження, характеру і тяжкості обвинувачення каяття обвинуваченого, його характеристикою. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ст. 263 ч.1КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 29.07.2013 року між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання зі звільненням його від відбування покарання з випробовуванням та покладенням на нього обов'язків, визначених в ст. 76 КК України.
Керуючись ст. ст.. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 29.07.2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1(один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Речовий доказ по справі - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.