Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
24 липня 2013 року справа №812/4303/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
секретарі судового засіданні Манаєві М.В.,
за участі представника позивача Жукової А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року по справі № 812/4303/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000041401,-
Позивач 08.05.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Луганську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000041401.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Луганську Державної податкової служби від 26 квітня 2013 року № 0000041401 про зменшення публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 562665,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» є юридичною особою, зареєстроване 18.06.2003 року в виконавчому комітеті Лисичанської міської ради Луганської області згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №749508, ідентифікаційний код № 05763797 (а.с.95).
Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 21.03.2013 року по 03.04.2013 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2012 року та січень 2013 року, результати якої оформлено актом від 10 квітня 2013 року за № 81/14-0/05763797 (а. с. 156-171).
На підставі вказаного акту податковим органом 26 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041401 про зменшення публічному акціонерному товариству «Луганськтепловоз» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 562665,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року (а. с. 13).
Правовідносини, що є предметом даного спору врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим Кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Пункт 201.10. ст. 201 розділу V Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ПКУ, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Луганськтепловоз» та ДП Завод «Електротяжмаш» за договором від 20 квітня 2011 року № 48/11 позивач отримав податкову накладну від 15 листопада 2012 року № 95 на суму 3344142,44 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 557357,07 грн. (а. с. 107-109, 110).
В Єдиному реєстрі податкових накладних зазначена податкова накладна державним підприємством Завод «Електротяжмаш» не зареєстрована, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних від 11 грудня 2012 року № 2 (а. с. 111).
Податкова накладна від 15 листопада 2012 року № 95 включена до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2012 року під № 1 (а. с. 199-215). Оплата позивачем отриманої від державного підприємства Завод «Електротяжмаш» продукції підтверджена платіжним дорученням від 15 листопада 2012 року № 18292 (а. с. 112).
Сума податку на додану вартість по податковій накладній від 15 листопада 2012 року № 95 у розмірі 557357,07 грн. згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту в грудні 2012 року (а. с. 193-197).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України до податкової декларації з податку на додану вартість позивач подав скаргу на постачальника державне підприємство Завод «Електротяжмаш» (додаток № 8, в якому відображена податкова накладна від 15 листопада 2012 року № 95) та листом від 21 січня 2013 року за № 866-31 надав відповідачу копії первинних документів, що підтверджують право формування податкового кредиту, а саме: податкову накладну від 15 листопада 2012 року № 95 та платіжне доручення від 15 листопада 2012 року № 18292, що знайшло своє підтвердження і в акті перевірки від 10 квітня 2013 року за № 81/14-0/05763797 (а. с. 81-82, 84-85, 86-87, 162), а тому суд першої інсанції вірно визначив, що у відповідача відсутні підстави для висновку про завищення позивачем податкового кредиту за податковою накладною від 15 листопада 2012 року № 95 на суму 557357,07 грн.
Наказом Державної Податкової служби України № 127 від 16.02.2012 року затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, визначені правила відображення отриманої накладної, а саме:
«Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.
Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.
Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається».
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт стати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг».
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Луганськтепловоз» та ТОВ «Анкомтех Сервис» за договором від 14 листопада 2012 року № 803-302/12 позивач отримав податкову накладну від 03 грудня 2012 року № 301 на суму 31851,28 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 5308,55 грн. (а. с. 131-137, 138-139).
Податкова накладна від 03 грудня 2012 року № 301 включена до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2012 року під № 611 (а. с. 199-215). Оплата позивачем отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю «Анкомтех Сервис» продукції підтверджена платіжним дорученням від 20 грудня 2012 року № 5093 (а. с. 140).
Сума податку на додану вартість по податковій накладній від 03 грудня 2012 року № 301 у розмірі 5308,55 грн. згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту в грудні 2012 року (а. с. 193-197).
Фактичне здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Анкомтех Сервис» за договором від 14 листопада 2012 року № 803-302/12 підтверджується рахунком на оплату від 03 грудня 2012 року № 301, приходним ордером від 06 грудня 2012 року № 3069, накладною від 03 грудня 2012 року № 301, подорожнім листом від 05 грудня 2012 року № 00599590 (а. с. 141, 142, 143, 144).
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у позивача, як на доказ відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів.
Крім того, відсутність товарно-транспортних накладних не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби по даній справі не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 26.04.2013 року № 0000041401.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року по справі № 812/4303/13-а залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року по справі № 812/4303/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
В повному обсязі ухвалу складено 29 липня 2013 року.
Головуючий суддя І.В. Юрко
Судді Г.М.Міронова
А.А. Блохін