Головуючий у 1 інстанції - Чернишов Ю.В.
Суддя-доповідач - Блохін А. А.
24 липня 2013 року справа №243/5100/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2013 року у справі № 243/5100/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання неправомірними дій , зобов'язання нарахування та сплати несплаченої державної допомоги,-
ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області про визнання дій УПСЗН, щодо нарахування, призначення та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку неправомірними. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі прожиткового мінімум для дітей віком до шести років за період з вересня 2012 року до травня 2013 року та стягнення з УПСЗН Слов'янскьої міської ради недоотриману нею суму державної допомоги в сумі 7766грн.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2013 року у справі № 243/5100/13-а, позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання неправомірними дій , зобов'язання нарахування та сплати несплаченої державної допомоги - задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради здійснити перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з 29 листопада 2012 року до травня 2013 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивачка перебуває на обліку в УПСЗН Слов'янської міської ради з 19 листопада 2012 року. Із зазначеної дати їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн. на підставі ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2334-111 від 22.03.2001 року та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ №1751 від 27.12.2001року.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги передбачені Законом №2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2011 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VIне приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися. В подальшому, ані Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-ХІІ та №2240-ІІІ.
Оскільки спір виник щодо виплати допомоги з листопада 2012 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі №21-410а12.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позовних вимог з вересня по 29 листопада 2012 року на підставі ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2013 року у справі № 243/5100/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання неправомірними дій , зобов'язання нарахування та сплати несплаченої державної допомоги - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2013 року у справі № 243/5100/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання неправомірними дій , зобов'язання нарахування та сплати несплаченої державної допомоги- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді : Г.М. Міронова
І.В. Юрко