ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 червня 2013 року 11:54 № 826/8195/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С., за участю представників: позивача - Даниленка Є.В., Клименка Є.Г., Капшука А.В., відповідача - Мартинюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року № 0001852240, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
30 травня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, відповідач) від 14 лютого 2013 року № 0001852240.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом під час перевірки взяті до уваги дані Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап-Мет» (код за ЄДРПОУ 37400862) з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 02.12.2010 р. по 31.10.2012 р.» № 5235/22-8/37400862 від 03.12.2012 року (далі - Акт № 5235/22-8/37400862), яким податковий орган (ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) встановив відсутність ТОВ «Скрап-Мет» за адресами, вказаними в реєстраційних документах, про що 03.12.2012 року було складено акт № 1580/22-8/37400862 про відсутність ТОВ «Скрап-Мет» та його посадових осіб за адресами, вказаними в реєстраційних документах.
Крім того, під час перевірки податковим органом взяті до уваги дані висновку спеціаліста від 29.11.2012 року № 649 Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр СТКЗР Білоцерківського МВ), в якому встановлено, що підписи на статуті ТОВ «Скрап-Мет», протоколі зборів учасників № 1 ТОВ «Скрап-Мет» та наказу № 1-к від 30.11.2010 року напроти прізвища ОСОБА_5 виконані не гр. ОСОБА_5, а іншою особою, в результаті чого 02.11.2012 року було порушено кримінальну справу № 50-6270 за фактом підробки документів невстановленими слідством особами ТОВ «Скрап-Мет» за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України.
Позивач вказує на те, що кримінальне провадження, порушене за фактом підробки невстановленими особами документів ТОВ «Скрап-Мет» знаходиться на стадії досудового розслідування, остаточне рішення у визначеному кримінально-процесуальними нормами порядку по ньому не прийнято, а тому, відомості, встановлені в ході його розслідування не можуть вважатися достовірними та бути підставою для визнання укладених між ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» та ТОВ «Скрап-Мет» договорів нікчемними.
Також, позивач в своєму позові вказує на презумпцію правомірності правочину, на відсутність будь-яких рішень судів у цивільній чи господарській справах, вироку суду у кримінальній справі, які б підтверджували недійсність укладених між ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» та ТОВ «Скрап-Мет» правочинів.
Ну думку позивача, він не повинен нести відповідальності за дотримання податкового законодавства своїм контрагентом, адже юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і застосовується лише до тих, хто вчинив правопорушення.
Той факт, що посадові особи ТОВ «Скрап-Мет» не знаходяться за юридичною адресою, а підпис засновника на статуті ТОВ «Скрап-Мет» підроблений, на думку позивача, не може бути підставою для визнання фіктивними господарських відносин між ТОВ «Скрап-Мет» та ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА», оскільки позивач в даному випадку діяв добросовісно, у відповідності до приписів законодавства.
Договори поставки, укладені між ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» та ТОВ «Скрап-Мет», були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Товар (зернові), що був предметом цих договорів, був фактично поставлений постачальником та отриманий покупцем, покупець в свою чергу в повній мірі розрахувався за поставлений товар.
Придбані у ТОВ «Скрап-Мет» зернові протягом листопада 2011 року - січня 2012 року були реалізовані ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» підприємству Estream Capital LTD та підприємству ТОВ «Хліб Інвестбуд» та в результаті таких операцій позивачем були задекларовані доходи, які враховувалися ним при визначенні об'єкта оподаткування.
На думку позивача, він мав всі передбачені законодавством підстави для віднесення сплачених за поставлений товар ТОВ «Скрап-Мет» коштів до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001852240 від 14 лютого 2013 року винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби без наявності відповідних підстав, а тому, підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що згідно Акту № 5235/22-8/37400862, яким встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, операції ТОВ «Скрап-Мет» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 cт. 14 Податкового кодексу України.
Як наслідок, в результаті порушення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені з контрагентом-покупцем, в даному випадку з ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА», мають протиправний характер.
За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.
В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 31484491) зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 13 червня 2001 року за № 10741450000040738. Вказане товариство розташоване за адресою: 01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 17/52, літера «А», офіс 416 (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 256267).
ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21 червня 2001 року за № 16932/865 та перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200008589 від 08 листопада 2011 року ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 314844926596).
25 січня 2013 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 31484491) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.03.2012 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Скрап-Мет» (код за ЄДРПОУ 37400862), за результатами якої складено Акт № 269/22-40/31484491 від 30 січня 2013 року (далі - Акт № 269/22-40/31484491).
Вказаною перевіркою встановлено порушення наступних вимог:
- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибутку на суму 2 782 252 грн., в т.ч. за 4 кв. 2011 року на суму 2 782 252 грн.
05 лютого 2013 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 269/22-40/31484491 від 30 січня 2013 року.
У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 12 лютого 2013 року № 2030/10/22-40, висновки, викладені в акті № 269/22-40/31484491 від 30 січня 2013 року залишені без змін.
14 лютого 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 269/22-40/31484491 від 30 січня 2013 року, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001852240, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 1, 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 782 252 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 2 782 252 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями відповідно від 22 квітня 2013 року № 3678/10/12-1-03 та від 20 травня 2013 року № 2960/6/99-99-10-01-15 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Незгода з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила позивача звернутись до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
В п. 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
Приписами статті 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Приписами ч. ч. 1, 4 ст. 17 ГК України визначено, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян.
Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.
В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що з наданих відповідачем у справі заперечень та документів на їх підтвердження вбачається, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов Акт № 5235/22-8/37400862.
У вказаному акті перевірки зазначено, що за ініціативою ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено дослідження зразків почерку гр. ОСОБА_5, реєстраційних і звітних документів ТОВ «Скрап-Мет» та встановлено, що вони виконані іншими особами. В результаті чого, 02.11.2012 року було порушено кримінальну справу № 50-6270 за фактом підробки документів невстановленими слідством особами ТОВ «Скрап-Мет» за ч. ч. 2, 4 cт. 358 КК України. У рамках справи за постановою суду 22.11.2012 р. по даному підприємству була розкрита банківська таємниця.
Відповідно до висновку спеціаліста Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр СТКЗР Білоцерківського MB) № 649 від 29.11.2012 р., проведеного начальником СТКЗР Білоцерківського MB при ГУ МВС України в Київській області, встановлено, що підписи на Статуті ТОВ «Скрап-Мет» (дата реєстрації 30.11.2010 Юр), протоколі зборів учасників № 1 ТОВ «Скрап-Мет» та наказу № 1-к від 30.11.2010 року - напроти прізвища ОСОБА_5 виконані не громадянином ОСОБА_5, а іншою особою.
Крім того, в Акті № 5235/22-8/37400862 зазначено, що за результатами аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Скрап-Мет» до податкового органу, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Чисельність працюючих на ТОВ «Скрап-Мет» відповідно до баз даних ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС становить 2 - особи (ІІ-Ш квартали 2011 року).
Відповідно до додатку AM до декларації з податку на прибуток, поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС (№ 9009952145 від 03.11.2011 р.) за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, на балансі підприємства обліковуються основні засоби вартістю 75 000,00 гривень.
З вищевстановлених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Скрап-Мет» здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про ненабуття ним цивільної праводієздатності.
Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Скрап-Мет» та контрагентом (позивачем) є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Окрім цього, судом встановлено, що з метою встановлення законності проведення господарської діяльності ТОВ «Скрап-Мет», 28.01.2013 р. експертом СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУ МВС України в Київській області капітаном міліції Рубан Н.В., на підставі постанови про призначення судової експертизи, яку виніс 18.01.2013 р. старший слідчий СУ ДПС у м. Києві лейтенант податкової міліції Калитка А.В. і яка надійшла до СТКЗР Білоцерківського МВ 28.01.2013 р., за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110000000075 від 28.11.2012 року, було проведено судову почеркознавчу експертизу первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з контрагентами, зокрема з ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА», та отримано Висновок експерта № 59 від 28.01.2013 р., в якому зазначено, що підписи виконані від імені ОСОБА_5 іншими особами.
В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину, не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року № 0001852240 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову повністю.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.07.2013 р