Справа № 414/1162/13-ц
Провадження № 2-о/414/56/2013
03 липня 2013 року
Кремінський районний суд Луганської області в складі головуючого:
судді: Акулова Є.М.
при секретарі: Дегтяренко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Кремінський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про встановлення факту постійного проживання на території України
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України з 1991 року, посилаючись на те, що в 1991 році він з батьками та сестрою переїхав з республіки Казахстан на постійне місце проживання в Україну у Луганську область м. Кремінна де постійно проживає по теперішній час.
У 2003 році заявник отримав паспорт громадянина України, але цього року внаслідок недбалого зберігання втратив його та інші документи, а саме свідоцтво про народження, військовий квиток, довідку про несудимість.
Просить встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який необхідний йому за для отримання паспорта громадянина України.
У судовому засіданні заявник наполягав на задоволенні своєї вимоги.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій не заперечує проти задоволення вимог заявників та просить розглянути справу за його відсутності.
Вислухавши заявника, свідка, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство», громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено факт постійного проживання заявника на території України, станом на 24.08.1991 року та на момент набуття чинності Закону України «Про громадянство» оскільки він підтверджується даними домової книги, свідоцтвом про базову загальну середню освіту, свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.4-11), відповідно до яких ОСОБА_1 мешкав та мешкає по теперішній час на території України.
Допитаний в судовому засіданні свідок мати заявника - ОСОБА_2 має паспорт громадянина України, виданий Кремінським РВ УМВС України в Луганській області 23 лютого 1998 року та з 15 жовтня 1996 року зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.20-21), в судовому засіданні підтвердила той факт, що ОСОБА_1 в 1991 році приїхав з батьками та сестрою з республіки Казахстан та мешкає в м. Кремінна по теперішній час.
Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт постійного проживання на території України ОСОБА_1, станом на 24.08.1991 рік, тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.212-215, ч2 ст256, 259 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Вважати встановленим факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 станом на 24.08.1991 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Є.М. Акулов