Справа № 381/529/13-ц Головуючий у І інстанції Соловей Г.В.
Провадження № 22-ц/780/3675/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.
Категорія 26 26.07.2013
іменем України
25 липня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Панасюка С.П.,
суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,
при секретарі: Антіпову Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, просив суд задовольнити позов в повному обсязі та відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені позивачем матеріальні збитки, а саме 28533грн.49коп. та понесені ним судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з відповідачем в 2012 році було укладено усний договір про продаж будівельних матеріалів. В зв'язку з відсутністю коштів для розрахунку з відповідачем, позивач уклав з ПАТ «ОТП Кредит» договір про споживчий кредит №1002183434 від 18.06.2012 року на суму 15141грн.96коп.
ПАТ КБ «Приват Банк» було перераховано 4356грн.25коп. на рахунок відповідача.
Проте, відповідач всупереч вимогам вказаного договору відмовляється віддавати будівельні матеріали та кошти які сплатив позивач до фінансової установи в якій брав споживчий кредит.
Оскільки відповідач відмовляється у добровільному порядку повертати будівельні матеріали та кошти за казаними договорами, вимушений звернутися з позовом до суду.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 23409грн.32коп., а також судові витрати в сумі 234грн.09коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги аргументував тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про не виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеними договорами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне задоволити їх частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 18.06.2012 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 було укладений усний договір про надання будівельних матеріалів, відповідно до якого відповідач зобов'язався надати позивачу певні будівельні матеріали, а позивач здійснити їх оплату в сумі 19498грн.21коп.
Встановлено, що позивачем у зв'язку з відсутністю вказаних коштів укладено між ним та ПАТ «ОТП Кредит» договір споживчого кредиту №1002183434 від 18.06.2012 року на суму 18170грн.35коп., з них 1514грн.96коп., було перераховано на рахунок відповідача на придбання будівельних матеріалів. Також, між позивачем та ПАТ КБ «Приват Банк» укладено договір споживчого кредиту №KIFORX 27360055 від 18.06.2012 року на суму 4356грн.25коп., які були перераховані на рахунок відповідача.
Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність заборгованості у відповідача, проте помилився щодо розміру останньої.
Разом із тим рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції виходив з того, що якщо, боржником своєчасно не повернуто суму боргу, він зобов'язаний сплатити грошову суму, яку отримав по договору, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та в результаті порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач не був учасником чи стороною за договорами кредиту укладених між ОСОБА_3 в ПАТ «ОТП Кредит» чи ОСОБА_3 і ПАТ КБ «Приват банк», а тому і не може відповідати за зобов'язаннями позивача перед вказаними кредитними установами.
Крім того, між сторонами не встановлено строку виконання зобов'язання, а тому відповідач зобов'язаний повернути грошову суму в розмірі, яку він отримав від позивача.
Так як, відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року скасувати і ухвалити нове, яким стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, заборгованість в розмірі 19498грн.22коп. та судові витрати в сумі 229грн.40коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: