Справа № 121/1898/13-ц
6/121/206/13
(про відмову у виправленні описки в виконавчому документі)
26 липня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді - Прищепа О.І., при секретарі - Герман Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень у виконавчий документ, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,-
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про виправлення описки у виконавчому листі, який був виданий Ялтинським міським судом 22 травня 2013 року відповідно до рішення Ялтинського міського суду від 25 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.
Вимоги заяви мотивовані тим, що державний виконавець відмовив у відкритті провадження посилаючись на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер та паспортні дані боржника.
Учасники процесу у судове засіданні не з'явились, про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 369 ЦПК України - суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду від 25 березня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на протязі 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили шляхом виносу речей (майна), які знаходяться в самовільно побудованій споруді (металевий гараж) та її знесення. У разі невиконання рішення суду ОСОБА_2 у строки, встановлені на добровільне виконання, примусово виконати рішення з подальшим стягненням витрат з ОСОБА_2. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН не відомий) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та судові витрати за сплату судового збору в розмірі 344 гривень 10 копійок, а усього 1344,10 гривень. В іншій частині позову відмовлено.
22 травня 2013 року за вказаним судовим рішенням був виданий виконавчий лист, однак при цьому у виконавчому листі не було зазначено ідентифікаційного номеру та паспортні дані відповідача (боржника) ОСОБА_2, оскільки ці дані не були відомі суду.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», яка набрав чинності 08.08.2012 року, згідно якого внесені зміни до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, у виконавчому документі обов'язково повинно бути зазначено ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків). Відповідні зміни до процесуального законодавства в частині зазначення ідентифікаційного коду позивача та боржника у позовній заяві, заяві про видачу судового наказу, протоколі про адміністративне правопорушення не внесені.
03 червня 2013 року постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції було відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер а також паспортні дані боржника.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Таким чином, посилання державного виконавця на ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» при відмові у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю у постанові суду зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру та паспортних даних боржника, є безпідставними.
Так, індивідуальний ідентифікаційний номер та паспортні дані боржника ОСОБА_2 суду не відомий, у зв'язку з чим і не був зазначений в рішенні суду.
Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
П. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Таким чином, запитувану в органі Державної податкової служби України податкову інформацію може бути надано державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження в установленому порядку.
У зв'язку з чим, відсутність індивідуального ідентифікаційного номеру боржника платника податків не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки державний виконавець має право витребувати його у відповідному органі.
За викладених обставинах підстави для внесення виправлень у виконавчий документ який був виданий Ялтинським міським судом 22 травня 2013 року за № 2/121/953/2013 (121/1898/13-ц) відповідно до рішення Ялтинського міського суду від 25 березня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди не має, оскільки індивідуальний ідентифікаційний номер та паспортні дані боржника не був відомий суду на час видачі виконавчого документу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 11, 18, 65 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 210, 213, 219, 293,369 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про внесення виправлень у виконавчий документ, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,- залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у порядку та строки зазначені у ст.ст. 294- 296 ЦПК України.
Суддя: