Справа № 819/1543/13-a
"22" липня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
Головуючого судді Жука А.В.
при секретарі судового засідання: Порплиці Т.В.
за участю:
представника позивача: Буняка Я.В.
представника відповідача: Ратинського І.П.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (на далі позивач, Фонд) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас" (далі - ТОВ «Тарас») про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в сумі 6890,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тією обставиною, що згідно звіту ТОВ "Тарас" про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ) за 2012 рік, середньооблікова чисельність його штатних працівників за 2012 рік складала 14 осіб, тобто відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить - 1 особа, однак даний норматив відповідачем не дотримано в повному обсязі, оскільки відповідно до звіту в штаті підприємства протягом 2012 року не було жодного працівника, якому встановлена інвалідність. Враховуючи середньорічну заробітну плату на ТОВ "Тарас" в розмірі 13621,00 гривня та у зв'язку з тим, що 1 робоче місце на ТОВ "Тарас", призначене для працевлаштування інвалідів, не було зайнято інвалідами, відповідач до 15.04.2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 6810,72 грн. Враховуючи те, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 59 днів, останній повинен сплатити також пеню в розмірі 80,24 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача вищевказану суму.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити, надав пояснення аналогічні письмовим запереченням. Додатково вказав, що ТОВ "Тарас" періодично інформувало центр зайнятості про наявність вакантних робочих місць для осіб, яки в установленому законом порядку встановлено ступінь інвалідності, проте таких осіб для працевлаштування центром зайнятості не направлялось, а отже відсутні підстави для застосування до ТОВ "Тарас" адміністративно - господарських санкцій, оскільки відсутня вина відповідача щодо невиконання нормативу робочих місць для інвалідів. Просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Частиною 3 ст. 19 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи звіту ТОВ "Тарас" про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ) за 2012 рік, середньооблікова чисельність його штатних працівників за 2012 рік складала 14 осіб, тобто відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить - 1 особа, однак даний норматив відповідачем не дотримано в повному обсязі, оскільки відповідно до звіту в штаті підприємства протягом 2012 року не було жодного працівника, якому встановлена інвалідність.
Середньорічна заробітна плата на ТОВ "Тарас" в 2012 році складала 13621,00 гривня.
Пунктом 4.4 рекомендацій Президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 року № 07.2-10/2 передбачено, що при розгляді зазначеної категорії справ адміністративним судам потрібно встановлювати такі обставини:
- створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу;
- інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад);
- спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування;
- причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.
Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
При цьому слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Як вбачається із листа Кременецького районного центру зайнятості №03/364 від 29.04.2013 ТОВ "Тарас" упродовж 2012 року подавало до центру зайнятості звіти Ф-3ПН про наявність вакансій для інвалідів. Крім того, роботодавці в телефонному режимі постійно звертаються в РЦЗ з проханням направляти безробітних-інвалідів з метою їх працевлаштування (а.с. 5).
На запит Тернопільського окружного адміністративного суду №7065 від 25.06.2013 Кременецький РЦЗ надіслав листа № 03/483 від 02.07.2013 року згідно якого повідомлено, що впродовж листопада - грудня 2011 року ТОВ "Тарас" не подавало звіт про заплановане та фактичне вивільнення працівників-інвалідів, а також у період з 01.12.2012 по 30.06.2012 на обліку в Кременецькому РЦЗ не перебували безробітні-інваліди за кваліфікацією провізор, які відповідали б вимогам звітів про наявність вакансій поданих та підтверджених ТОВ "Тарас" упродовж червня - грудня 2012 року (а.с. 26).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було вжито всіх заходів у 2012 році, стосовно створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а позивачем по справі не доведено вчинення ним правопорушення. Крім того, позивачем не надано доказів про направлення інвалідів для працевлаштування чи про відмову відповідача в їх працевлаштуванні.
Отже при розгляді справи встановлено, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а відтак застосування адміністративно-господарських санкцій до КП "Теребовля" за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів є незаконним.
За наведених обставин, повно і всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наявними в справі доказами, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, в свою чергу представлені відповідачем докази підтверджують, що ним вжито всіх можливих заходів для виконання нормативу працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями передбачену ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 6890,96 гривень - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
В повному обсязі постанова складена та підписана 26.07.2013.
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.