Справа № 127/17636/13-ц
Провадження 6/127/1047/13
25 липня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого -судді Бойко В. М. ,
при секретарі Мельник А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань ОСОБА_1 суд ,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань ОСОБА_1.
Подання мотивоване тим, що на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання вимоги № ф-4414 від 07.02.2013р. про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості перед УПФУ м. Вінниці в сумі 668,28 грн. 25.03.2013р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам, боржнику для виконання, стягувачу - до відома. 25.03.2013р. державним виконавцем зроблено запити до відповідних установ про надання інформації щодо відкритих рахунків в банках чи фінансових установах, про наявність за боржником рухомого чи нерухомого майна та про реєстрацію земельних ділянок.
Заявник вказує, що 05.06.2013р. державним виконавцем здійснено вихід за адресою проживання боржника та встановлено, що двері ніхто не відчинив, про що складено відповідний акт та залишено виклик-попередження на 10.06.2013р.
Згідно відповіді ДПС України за № НОМЕР_1 від 09.04.2013 про джерела отримання доходів боржників інформація, щодо доходу, нарахованого податковим агентом на користь платників податку та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Станом на 11.07.2013 рік боржник не розрахувався. Дана обставина є підставою для обмеження ОСОБА_1, у праві виїзду за межі України.
Представник Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції не з'явився, надав заяву про розгляд подання без його участі, подання підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання необґрунтоване та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, керуючись п. 5. ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон громадянинові України, є ухиляння від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживатипередбаченихцимзакономзаходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Однак, з матеріалів подання не вбачається, що державним виконавцем вжито достатніх заходів, спрямованих на виконання судового рішення та не додано відповідних доказів. До того ж, державним виконавцем не надано до суду жодних доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за межі України, не виконавши вказане зобов'язання.
Крім того, суд звертає увагу, що норма ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" кореспондується з фактом наявності паспорту для виїзду за кордон. При цьому, державний виконавець не надав суду жодних доказів того, що ОСОБА_1 має паспорт для виїзду за кордон або звернувся до відповідних органів з метою одержання паспорту для виїзду за кордон, що об'єктивно свідчило б про намір боржника залишити межі України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 11 Закону "Про виконавче провадження", ст. ст. 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя :