Справа № 219/3341/2013-ц
2/219/1475/2013
25.07.2013 року
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючого судді Шевченко Л.В.
при секретарі судового засідання Івашко К.В.
за участі:
представника позивача Келембет І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Артемівськ цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Бахмутський Аграрний Союз»,
про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в сумі 29754,32 грн.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кремінь», звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідачів: ОСОБА_2 та ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) суми 29754,32 грн. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 28.02.2012 року на а/т Київ - Довжанський відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-211140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля DAF (з причепом), державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Власником пошкодженого автомобіля є ПрАТ «БАС». Згідно з довідкою ВДАІ ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України. Вина ОСОБА_2 була об'єктивно встановлена постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.03.2012 р. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму завданої матеріальної шкоди.
Ухвалою від 17.06.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 0 ПАТ «Бахмутський Аграрний Союз».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 25.07.2013 року не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач - ВАТ Національна страхова компанія «Оранта» не з'явився. Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якій виклав свої заперечення на позовну заяву, просив суд розгляд справи проводити без його участі, винести рішення відповідно до вимог діючого законодавства України.
Третя особа - ПАТ «БАХМУТСЬКИЙ АГРАРНИЙ СОЮЗ» надав суду заяву, у якій вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, просив розглянути справу без участі повноважного представника підприємства.
Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала
у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно статті 1194 ЦК України відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність проводится лише у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням.
01.02.2012 р. між ПрАТ СК «Кремінь» (далі - Страховик) та ПрАТ «БАС» (далі - Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1001000-04-01-10 (далі - Договір страхування).
Страховим випадком, згідно з Договором страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.
28.02.2012 року 0 9.00 год. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21140 державний номер НОМЕР_1 на 716 км+983 км а/ш Київ-Довжанський перед поворотом направо завчасно не зайняв відповідно крайнє положення на проїзній частині та виконав поворот направо з лівої смуги, а по правій смузі рухався автомобіль DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Автомобілі зіштовхнулися та отримали механічні ушкодження. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 порушив п.10.4 Правил дорожнього руху України Постановою від 28.03.2012 року у справі № 0503/2852/2012 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. За таких обставин, суд вважає доведеним вину ОСОБА_2 в причиненні його неправомірними діями матеріальної шкоди власнику пошкодженого автомобіля - ПАТ «БАХМУТСЬКИЙ АГРАРНИЙ СОЮЗ».
Відповідно до звіту про оцінку розміру збитків СПД ОСОБА_4 № 01-04/09 від
04.09.2012 р. розмір матеріального збитку, заподіяного ПрАТ «БАХМУТСЬКИЙ АГРАРНИЙ СОЮЗ» складає 29754,32 грн. Проте, сума страхового відшкодування з урахуванням умов Договору страхування склала 30565,07 грн.
Згідно полісу № АА/7600163 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність власника забезпеченого транспортного засобу типу В1 марки ВАЗ 211140 номерний знак НОМЕР_1 номер кузову НОМЕР_5 рік випуску 2008, що належить ОСОБА_2, застрахована ВАТ НАСК «Оранта». Строк дії договору з 29.10.2011 року по 28.10.2012 року. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, за цим полісом становить 50 000 грн., франшиза - 510 грн. Особливі умови використання не зазначені, а тому відповідно до ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування завданої позивачу шкоди повинно бути проведене за рахунок ВАТ НАСК «Оранта» в розмірі завданої матеріальної шкоди за виключенням франшизи в сумі 510 грн.
Виплата страхового відшкодування була здійснена відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви Страхувальника від 01.03.2012 р. та страхового акту № 1001000-04-01-12/1/01/12 від 20.07.2012 р. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 3137 від 01.08.2012 р. про сплату страхового відшкодування.
На підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Зазначене право також передбачено ст. 993 ЦК України.
Таким чином, у ПрАТ СК «Кремінь» виникло право вимоги до ОСОБА_2, ВАТ НАСК «Оранта» щодо відшкодування спричинених збитків в межах фактичних затрат ПрАТ СК «Кремінь», що складають 29754,32 грн.
Позивач вважає, що в зобов'язанні щодо відшкодування шкоди наявні два боржника: ОСОБА_2, який безпосередньо завдав шкоди, та ВАТ НАСК «Оранта», яке згідно з полісом страхування взяло на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану ОСОБА_2 При цьому позивач зазначає, що той факт, що ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність, не звільняє його від обов'язку відшкодувати шкоду, адже жодною нормою законодавства України не передбачене таке звільнення.
З посиланням на ст. 541 541 ЦК України, згідно з якою, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання, позивач просить стягнути 29754,32 грн. солідарно з вищезазначених боржників.
Відповідачами вартість відновлюваного ремонту не оспорювалась, будь-які докази на підтвердження іншої вартості відновлюваного ремонту суду не надавалось, а тому суд визнає звіт від 04.09.2012 року № 01-04/09 про оцінку розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу DAF , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, (арк. с. 18-25), який зроблений спеціалістом в галузі оціночної діяльності, належним доказом. Посилання ВАТ НАСК «Оранта» на те, що звіт СПД ОСОБА_4 не є підставою для виплати страхового відшкодування, оскільки складено майже через сім місяців з моменту дорожньо-транспортної пригоди є помилковими, оскільки зазначені в акті огляду транспортного засобу ушкодження відповідають даним, зазначеним у акті оцінки вартість відновлювального ремонту, а вартість матеріальної шкоди з технічної точки зору, спричинена володільцю автомобіля, визначена як вартість ремонтних робіт, матеріалів, замінюваних деталей, з урахуванням коефіцієнту зносу та без урахування втрати товарної вартості.
В судовому засіданні підтверджено, що Страховий акт № 1001000-04-01-12/1/01/12 складено 20.07.2012 р. Виплата страхового відшкодування підтверджена платіжним дорученням № 3137 від 01.08.2012 р.
Згідно до вимог ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо/ володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого .
У відповідності до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. РРегресне зобов'язання - це зворотна вимога про повернення грошей або майна, виконане однією особою за іншу або з вини останньої третій особі.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та пунктом 3 статті 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Так, відповідно до ст. 992 ЦК України в разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов»язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Зазначене положення міститься і в статті 3 Закону України «Про страхування».
Враховуючи те, що цивільно - правова відповідальність особи, що керувала автомобілем ВАЗ 211140 номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, застрахована ВАТ НАСК «Оранта», яка і повинна відшкодувати позивачу завдану матеріальну шкоду за відрахуванням франшизи в сумі 510 гривень за договором, а тому ВАТ НАСК «Оранта» слід стягнути на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 29244,32 грн. (за відрахуванням франшизи 510 гривень). Різницю в сумі 510 грн. слід стягнути з ОСОБА_2 Судові витрати розподілити між відповідачами пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст. 208,209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Бахмутський Аграрний Союз» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) - задовольнити повністю в сумі 29754,32 грн.
Стягнути з ВАТ Національна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д адреса для листування 83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва,12, ЄДРПОУ 00034186, р/р 26502000001043, МФО 300023, АКБ Укрсоцбанк ) на користь Приавтного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» (83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 89 п/р 26505000034916 в ПАО «Укрбізнесбанк», МФО 334969) матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в сумі 29244,32 грн., судові витрати в сумі 225,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_4 АДРЕСА_1) на користь Приавтного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» (83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 89 п/р 26505000034916 в ПАО «Укрбізнесбанк», МФО 334969) матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в сумі 510 грн., судові витрати в сумі 5,00 грн.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті, підписано та оформлено особисто суддею.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя Л. В.Шевченко