Рішення від 29.07.2013 по справі 258/2281/13-ц

2/258/1277/13

258/2281/13-ц

Провадження №2/258/1277/13

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Іванова О.Г.

при секретарі Кіріній І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіванні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Шахта ім.. О. Ф. Засядько» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров'я внаслідок трудового ушкодження , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до Публічного акціонерного товариства « Шахта ім.. О. Ф. Засядько» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров'я внаслідок трудового ушкодження.

Свої вимоги обґрунтовує наступним.

З 11.04.1995г. по 18.01.2007 р. він перебував у трудових правовідносинах з публічним акціонерним товариством «Шахта ім. О.Ф. Засядько», працюючи за фахом прохідник 5 розряду, підземним машиністом 5 розряду з повним робочим днем ??під землею.

Робота в шахті під землею є джерелом підвищеної небезпеки. Це робота з особливими природними, географічними, геологічними умовами, умовами підвищеного ризику для здоров'я, яка пов'язана з шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці. Здійснення трудової діяльності в шахті створює підвищену ймовірність заподіяння шкоди здоров'ю працівника через неможливість підвищеного контролю особи за зазначеними умовами і факторами.

За результатами нещасного випадку був складений Акт за формою Н-1 № 194 від 1 жовтня 2006р.

23.01.2012 р. при проходженні медичного огляду в Медико-соціальної експертної комісії позивачу була встановлена ??3 група інвалідності, а також 60% стійкої втрати професійної непрацездатності безстроково.

Згідно довідки МСЕК від 01.09.2009р. позивачу було встановлено 60% стійкої втрати професійної працездатності безстроково.

У результаті тривалих обстежень, консультацій, спостережень, лікування (амбулаторно і в стаціонарі) у закладах охорони здоров'я, а також на підставі рішень МСЕК, де позивач був оглянутий, йому було встановлено діагноз: «Наслідки перенесеного гострого отруєння рудничним газом середнього ступеня тяжкості, токсично-гіпоксична енцефалопатія з розсіяною мікроорганічною симптоматикою, вегето-судинну дистонію за змішаним типом, вестибулопатія, органічне емоційно-лабільний розлад з тривожно - фобічними проявами, струс головного мозку ».

Враховуючи характер і тяжкість завданої травми, яка потягнула за собою заподіяння значної шкоди здоров'ю, що є наслідком небезпечних і шкідливих умов праці, позивач вважає, що йому завдано моральну шкоду, який складається з наступного.

Внаслідок важкого порушення здоров'я йому встановлено 60% стійкої втрати професійної працездатності, має серйозне порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, зумовленим наслідком важкої травми на виробництві і що призводить до обмеження життєдіяльності, моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації життя надалі.

У момент нещасного випадку, при отриманні травми і безпосередньо після неї, позивач переніс сильний фізичний біль і тривалі фізичні страждання, почуття страху, розгубленості і безпорадності. У зв'язку з даним ушкодженням здоров'я був змінений мій звичний спосіб життя. Тепер він змушений досить тривалий час витрачати на відвідування лікувальних установ з метою лікування (амбулаторно і стаціонарно), обстежень, консультацій у фахівців охорони здоров'я.

Виходячи з принципу розумності, справедливості та пропорційності моральної шкоди, враховуючи глибину, тяжкість і характер травми, отриманої на виробництві при виконанні трудових обов'язків, що призвела тривалі зміни і вимушені порушення звичних життєвих зв'язків і виробничих відносин, порушення звичного способу життя, фізичний біль і психологічні страждання , неможливість продовження активного особистого життя, і необхідність додаткових зусиль для організації свого повноцінного особистого життя, позивач вважає моральний збиток, заподіяний йому обґрунтованим і оцінює його в розмірі 50 000 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що з 11.04.1995г. по 18.01.2007 р. він перебував у трудових правовідносинах з публічним акціонерним товариством «Шахта ім. О.Ф. Засядько», працюючи за фахом прохідник 5 розряду, підземним машиністом 5 розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджується трутовою книжкою НОМЕР_1, копія якої є в матеріалах справи.

За результатами нещасного випадку був складений Акт за формою Н-1 № 194 від 1 жовтня 2006р.

23.01.2012 р. при проходженні медичного огляду в Медико-соціальної експертної комісії позивачу була встановлена 3 група інвалідності, а також 60% стійкої втрати професійної непрацездатності безстроково.

Згідно довідки МСЕК від 01.09.2009р. позивачу було встановлено 60% стійкої втрати професійної працездатності безстроково.

У результаті тривалих обстежень, консультацій, спостережень, лікування (амбулаторно і в стаціонарі) у закладах охорони здоров'я, а також на підставі рішень МСЕК, де позивач був оглянутий, йому було встановлено діагноз: «Наслідки перенесеного гострого отруєння рудничним газом середнього ступеня тяжкості, токсично-гіпоксична енцефалопатія з розсіяною мікроорганічною симптоматикою, вегето-судинну дистонію за змішаним типом, вестибулопатія, органічне емоційно-лабільний розлад з тривожно - фобічними проявами, струс головного мозку », що підтверджується медичними документами, копії яких є в матеріалах справи.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Згідно статті 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Стаття 13 вищевказаного Закону гласить, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що в отриманні позивачем професійного захворювання, що призвело до втрати професійної працездатності і отриманні третьої групи інвалідності винен Відповідач, так як не створив безпечних і нешкідливих умов праці.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових моральних зусиль для організації свого життя.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 25.05.2001 р. № 5) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала. Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я юридичною особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом чи іншим ушкодження здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Ст. 233 КЗпП України передбачено тримісячний термін для звернення до суду за захистом свого порушеного права, але суд вважає, що в даному випадку строк позовної давності не застосовується у відповідності до ст. 268 ЦК України.

Згідно зі ст. 38 Гірничого закону України до основних обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним та юридичним особам та довкіллю.

Суд визнає доводи позивача про те, що він в зв'язку з втратою здоров'я зазнає моральні страждання обґрунтованими, оскільки з причин втрати здоров'я він змушений лікуватися, порушено звичайний спосіб життя.

Визначаючи розмір суми на відшкодування моральної шкоди суд враховує обставини справи, вимушені зміни в житті позивача, спричинені професійним захворюванням і приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з Відповідача в якості відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я грошову суму у розмірі 15 000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Шахта ім.. О. Ф. Засядько» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров'я внаслідок трудового ушкодження - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « Шахта ім.. О. Ф. Засядько» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О.Г.Іванов

Попередній документ
32649479
Наступний документ
32649481
Інформація про рішення:
№ рішення: 32649480
№ справи: 258/2281/13-ц
Дата рішення: 29.07.2013
Дата публікації: 01.08.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кіровський районний суд м. Донецька
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві