Номер провадження №22-ц/791/1456/2013 Головуючий в І інстанції Хоменко В.Г.
Категорія 5 Доповідач: Воронцова Л.П.
2013 року липня місяця 25 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Стародубця М.П.
Суддів:Воронцової Л.П.
Ігнатенко П.Я.
При секретарі:Калюжному О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою споживчого товариства «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 28 травня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Генічеської міської ради про визнання права власності на майно,
В квітні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що відповідно до витягу з рішення №70 виконавчого комітету Генічеської міської ради від 17.03.2011 року ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_6 надано дозволи на розміщення кіосків НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до договорів купівлі - продажу майна від 17.10.1997 року, 08.08.2000 року та 31.03.2001 року позивачка придбала 3 металевих кіоски, які в подальшому вона переобладнала як об'єкти нерухомості з виготовленням цоколю та внутрішніх комунікацій на земельній ділянці, наданій їм в користування на підставі договору особистого строкового сервітуту №296, №297, №298 від 11.04.2011 року. Відповідно до договорів оренди від 01.09.2007 року позивачкою було передано в оренду кіоск НОМЕР_2 ОСОБА_8, кіоск НОМЕР_1 ОСОБА_7, де вже потім була проведена перебудова даних кіосків. Технічним оглядом стану конструкцій торгівельних кіосків визначено, що ці споруди відносяться до об'єктів нерухомого майна. Враховуючи викладене, просила визнати за нею право власності на нерухоме майно, а саме: торгівельні кіоски НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_2, що розташовані по АДРЕСА_1
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 28 травня 2012 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно: торгівельні кіоски НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі споживче товариство «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ч. 5 ст. 376 ЦК України, у відповідності до якої на вимогу власника(користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб та ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Проте до такого висновку суд дійшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно ч.2,3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ст. 18 Закону України " Про основи містобудування", закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація об'єктів, не прийнятих у встановленому законодавством порядку, забороняється.
Також ст. 4 Закону України " Про архітектурну діяльність" передбачено введення в експлуатацію спорудженого (реконструйованого )об'єкта.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договорів купівлі - продажу майна від 17.10.1997 року, 08.08.2000 року та 31.03.2001 року позивачка придбала 3 металевих кіоски, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-8).
Відповідно до витягу з рішення №70 виконавчого комітету Генічеської міської ради від 17.03.2011 року ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_6 надано дозволи №32 ,№33, №34 на розміщення кіосків НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відповідно з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1
Згідно договорів особистого строкового сервітуту №297, 298 від 11.04.2011 року ОСОБА_8 та ОСОБА_8 ОСОБА_5 міська рада передала в обмежене платне строкове користування земельну ділянку комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Договір укладено відповідно до п.4 по 10 квітня 2012 року (а.с.11-13)
На момент укладення оскаржуваного судового рішення, термін дії вище зазначених договорів закінчився, питання про його продовження заінтересованими особами не вирішувалося, на що суд першої інстанції уваги не звернув та оцінки даної обставини не дав.
Згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ХС від 22.03.1996 року, виданого рішенням Генічеської міської ради №60 від 21.02.1996 року, земельна ділянка площею 2,71 га передана у постійне користування Генічеській районній споживчій спілці (а.с.35-40)
Відповідно п.3 Статуту апелянта - Генічеське споживче товариство «Нова кооперація» є правонаступником Генічеської районної споживчої спілки, тому до останнього з моменту його державної реєстрації перейшло право постійного користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 (а.с.41-59).
Позивачка не надала суду доказів припинення права користування апелянтом земельною ділянкою, вилучення та передачі земельних ділянок під розміщення малої архітектурної форми.
Крім того, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду скасовано рішення Генічеської міської ради №70 щодо надання громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_7 дозволу на укладення договорів особистого строкового сервітуту, яке набрало законної сили (а.с.62-64)
Підставою вимоги про визнання права власності на торгівельні ларьки ОСОБА_6 зазначила п.5 ст.376 ЦК України, яка передбачає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Однак дана норма спірні правовідносини не регулює, оскільки позивачка у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не надала суду доказів наявності у неї права власності, користування земельними ділянками, на яких розміщені належні їй торгівельні ларьки.
Відповідно до ч.1, 2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
З огляду на вищезазначене ОСОБА_6 не набуває право власності на самочинне будівництво.
Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на ст. 376 ЦК України, яка регулює правовідносини стосовно визнання права власності на нерухоме майно. Проте, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України ОСОБА_6 не надано належних та допустимих доказів з приводу того, що торгівельні ларьки, які є предметом спору є саме нерухомим майном. Колегія суддів критично оцінює висновок технічного огляду стану конструкції кіоску НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 оскільки він ґрунтується на припущеннях та не містить категоричних заперечень того, що ця конструкція є нерухомим майном. (а.с.14-18)
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи було порушено норми матеріального права та задоволено позовні вимоги за відсутності правових підстав для їх задоволення, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення у справі скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу споживчого товариства «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація»,-задовольнити.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 28 травня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до виконавчого комітету Генічеської міської ради про визнання права власності на майно, - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: