№ 11- кп/791/168/13 Головуючий в 1 інстанції: Сокирко Л.М.
Категорія: умовне-дострокове звільнення Доповідач: Гемма Ю.М.
іменем України
25 липня 2013 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого Гемми Ю.М.,
суддів Шевцової В.Г., Буженко Н.В.,
при секретарі Чорі Я.Ю.,
за участю прокурора Шпитального В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Білозерського району Херсонської області на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 13 червня 2013 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Севастополь, громадянина України, раніше судимого, останній раз засудженого Гагарінським районним судом м. Севастополя від 14.06.2011 року за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309, 70, 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі, умовно -достроково звільнено від подальшого відбування покарання на 1 рік 5 місяців 28 днів; -
Задовольняючи спільне подання спостережної комісії та адміністрації Дар"ївської виправної колонії УДПтСУ в Херсонській області, суд в ухвалі зазначив, що засуджений ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 в умовно-достроковому звільненні від подальшого відбування покарання, посилаючись на те, що засудженим за період відбування покарання не вжито заходів щодо відшкодування завданих злочином збитків, а в матеріалах особової справи засудженого відсутні переконливі дані про те, що він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Крім того, судове провадження здійснено у відсутності засудженого, що є підставою для скасування ухвали суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, та просив скасувати ухвалу суду та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 в умовно-достроковому звільненні від подальшого відбування покарання, у дебатах прокурор підтримав свою позицію, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про умовне-дострокове звільнення від відбування покарання є законним та обґрунтованим, і відповідає вимогам ст. 81 КК України.
Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовне-дострокове звільнення від відбування покарання. Таке звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також, якщо він фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Як убачається зі спільного подання органу, що відає відбуванням покарання, та спостережної комісії і характеристики на засудженого, ОСОБА_1 за час відбування покарання зарекомендував себе з позитивного боку. На заходи виховного впливу реагує позитивно, до представників адміністрації ставиться з повагою та довірою, встановлених правил поведінки і внутрішнього розпорядку дотримується. В колективі відділення товариський, у взаємовідносинах із засудженими тактовний. Спілкується та підтримує дружні відносини із засудженими позитивної спрямованості. На промисловій зоні установи не працевлаштований через відсутність належного обсягу робіт, однак приймає активну участь у роботах благоустрою відділення та прилеглої території. До роботи та поставлених до нього завдань відноситься добросовісно, старанно, чим подає позитивний приклад іншим засудженим. За сумлінну поведінку та ставлення до праці неодноразово заохочувався. Стягнень не має.
За таких обставинах, у суду були всі підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. А з урахуванням того, що ОСОБА_1 фактично відбув більше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, суд правомірно звільнив його умовно-достроково від відбування покарання на строк, що залишився.
Твердження апеляції прокурора про відсутність переконливих даних про те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, є непереконливими, так як з матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_1 не був працевлаштований на промисловій зоні установи через відсутність належного обсягу робіт, однак приймав активну участь у роботах благоустрою відділення та прилеглої території, за що має 4 заохочення. Вказане підтверджується: спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання та спостережної комісії, характеристикою на засудженого, довідкою про стягнення та заохочення (а.с.2-6). При цьому, слід враховувати, що ОСОБА_1 перебуває у виправній колонії з 21.11.2011 року.
Доводи апелянта щодо невідшкодування засудженим завданих злочином збитків, не є підставою для заборони застосування умовно-дострокового звільнення, оскільки це законом не передбачено, тому колегія суддів не приймає їх до уваги.
Безпідставними є доводи прокурора про те, що судове провадження здійснено у відсутності засудженого, оскільки з журналу судового засідання вбачається, що судове провадження здійснено з участю засудженого ОСОБА_1
Порушень кримінального процесуального закону при судовому розгляді подання не встановлено.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів -
апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 13 червня 2013 року про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від подальшого відбування покарання - залишити без змін.
Судді: