662/1222/13-ц
29 липня 2013 року с.м.т. Новотроїцьке
Новотроїцький районний суд Херсонської області в складі:
Головуючого судді - Бугрименка В.В.
при секретарі - Голумбієвській С.Ф.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що 1 вересня 2012 року він надав відповідачу позику в сумі 23000 гривень, яку останній мав повернути 1 грудня 2012 року і про що видав розписку. Після спливу терміну вказаного в розписці, він неодноразово звертався до відповідача з приводу повернення позики, разом з тим, останнім зобов'язання не виконано. На підставі ст.ст. 625, 1046, 1049 ЦК України просив стягнути з відповідача на його користь 23000 гривень.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити з вище викладених підстав.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному об'ємі, пояснив що дійсно взяв у позивача кошти у борг, але не зміг своєчасно повернути у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що 1 вересня 2012 року відповідач отримав у позивача позику в сумі 23000 гривень, що підтверджується його розпискою та зобов'язався повернути вказану суму до 1 грудня 2012 року. Вказані обставини підтверджуються відповідною розпискою про отримання позики і сторонами не оспорюються.
Зі змісту ч.1 ст.1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, відповідач зобов'язання не виконав, позику не повернув, що змусило позивача звернутися до суду.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення позики є законними та обґрунтованими.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 7,10,11, 15, 59, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 23000 (двадцять три тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 229 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.В. Бугрименко