Справа № 396/1771/13-к
29.07.2013 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у с кладі:
головуючого судді Гарбуз Ольга Анатоліївна
при секретарі Пицюка І.Г..
прокурора Чорнобривець Д.В..
захисника ОСОБА_1
підсудного ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в стадії попереднього розгляду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше не судимий,
у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за скоєння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст..121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.
На підставі ст..38 КПК України (ред..1960р.) та п.11 Перехідних положень КПК, який набув чинності 20.11.2012 року змінено підсудність справи та направлено справу на розгляд до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
Згідно ст. 249-1 КПК України(ред.1960р.), суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги ст. 228-232 цього Кодексу, для усунення виявлених порушень.
Відповідно до ст.. 246 КПК України(1960р.), при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Заслухавши думку учасників процесу, щодо повернення справи прокурору на додаткове розслідування, прокурор просить суд призначити справу до судового розгляду, потерпілий на розсуд суду, підсудний та захисник повернути для усунення порушень досудового слідства.
Суд вважає, що кримінальна справа підлягає поверненню прокурору на додаткове розслідування з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
Так, в порушення вимог ст. 228 п.7) КПК України, прокурор не звернув увагу на те, що неповнолітніх свідків по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - безпосередні очевидці скоєного злочину були неповнолітні і зазначених осіб було допитано у відсутність законних представників(батьків), що підтверджується протоколами допиту свідків, крім того слідчі дії з участю неповнолітніх осіб було проведеноу також у відсутність законних представників(батьків) і зазначенні свідчення неповнолітніх свідків взято в основу обвинувального висновку (а.с 27,92-98 т.1).
Згідно висновку СМЕ №9 6 від 25 червня 2012 року виявлено та встановлено тяжкість тілесних ушкоджень заподіяних потерпілому ОСОБА_3, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, так як викликають тривалий розлад здоров»я на термін більше 3-х тижнів.
Саме тяжкість тілесних ушкоджень заперечує захисник підсудного, що лягли в основу безлічі відводів прокурорам та головуючим по справі суддів Новоархангельського та Добровеличківського районних судів Кіровоградської області.
В той час як згідно витягів з амбулаторної картки потерпілого ОСОБА_3. встановлено перелом 6 ребра і вперше потерпілий звернувся за медичноє допомогою о 0.10 годині 21 квітня 2012 року, а згідно висновку СМЕ виявлено перелом 5-го ребра справа, 21 квітня 2012 року, що ставить під сумнів висновок СМЕ №96 та тяжкість тілесних ушкоджень та час їх заподіяння(отримання) потерпілим (т.2 а.с.15)
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 30.05.2008 року "Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції", де зазначено, що суттєвими порушеннями при складанні обвинувального висновку, правильність якого повинен перевірити прокурор, слід вважати такі порушення вимог статей 223,224 КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального висновку. Зокрема, такі порушення мають місце у випадках, коли в тому числі, в обвинувальному висновку не зазначені доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірок.
Виходячи з приведеного є очевидним те, що у справі суд не може встановити істини, повно, об'єктивно та всебічно дослідити її обставини, як того вимагає Постанова ПВСУ від 27. 12. 1985 р. "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ"та прийняти законне рішення. Органом досудового слідства при розслідуванні даної кримінальної справи проігноровано вимоги ст. 22 КПК України та допущені такі порушення процесуального закону і неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Судом встановлено, що органом досудового слідства не були досліджені всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та допущена неправильність досудового слідства -пред"явлено обвинувачення не з"ясувавши всі обставини, які лягли в основу порушеної справи та обвинувачення, що свідчить про не здобуття всіх доказів для доведення вини підсудного без здобуття та дослідження яких розгляд справи є неможливим.
Згідно ст.228 КПК України(1960) прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов"язаний перевірити чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку та чи додержано органами досудового слідства вимог Кримінально-процесуального Кодексу України.
Оскільки прокурором були суттєво порушені вимоги ст.ст. 223, 228, 229 КПК України(1960) і він не перевірив додержання вимог закону при затвердженні обвинувального висновку, а тому справа повинна бути повернена прокурору для проведення додаткового розслідування та усунення виявлених порушень.
Керуючись ст.ст. 240, 244 п. 3), 246, 249-1 КПК України (ред..1960 р.), суд-
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України, повернути прокурору Новоархангельського району Кіровоградської області на додаткове розслідування для усунення виявлених порушень та з"ясування істотних додаткових обставин, в ході якого слід усунути недоліки досудового слідства, вказані у мотивувальній частині постанови.
Крім того встановити відомості про місце знаходження рентгенівських знімків потерпілого ОСОБА_3, органів грудної клітки, кісток черепа, допитавши лікарів Новоархангельської ЦРЛ, встановивши походження даних знімків та час їх виготовлення та виявлені тілесні ушкодження та перелом якого ж ребра отримав потерпілий, час звернення до лікарні та тривалість лікування потерпілого?
Провести повторну судово-медичну експертизу на вирішення якої необхідно поставити питання про її виконання у суворій відповідності з Правилами проведення судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗУ від 17 січня 1995 року №6, зареєстрованих в МЮУ 26.07.1995 року та питання, відповідно на які вказує суд:
- Які тілесні ушкодження виявлені на тілі гр. ОСОБА_3?
- Які характер та локалізація ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_3?
- Які характеристики мав травмуючий чинник (предмет) та перелом якого ребра отримав потерпілий ОСОБА_3?
- Який безпосередній механізм заподіяння ушкоджень?
- Який ступінь тяжкості заподіяних потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень?
- Чи могли заподіяні ушкодження утворитись за обставин, встановлених на попередньому слідстві, які містяться в матеріалах справи?
Після проведення повторної судово-медичної експертизи визначитися з кваліфікацією дій підсудного та направити кримінальну справу на розгляд до суду.
Міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд відносно підсудного ОСОБА_2 залишити без змін.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подано апеляції до апеляційного суду Кіровоградської області.
Головуючий: О. А. Гарбуз