Справа № 2-398/11
(2/199/42/13)
Іменем України
17 червня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Носулі А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», треті особи ОСОБА_3 та Житлово-будівельний кооператив №387, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру. В обґрунтуванні позовних вимог посилався на те, що його мати ОСОБА_4 у 1986 році вступила до Житлово-будівельного кооперативу №387 та 22.11.1986 року на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради їй було видано ордер №02650 на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1.
З 1986 року ОСОБА_4, як член ЖБК, сплачувала пайові внески, які були повністю виплачені нею в 1990 році, у зв'язку з чим вона стала єдиним власником вказаної квартири.
У вказаній квартирі заселилися і проживали ОСОБА_4 та її син - позивач по справі ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 та двома на той час неповнолітніми дітьми.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після її смерті залишилася спадщина, яку відповідно до ст.1268 ЦК України прийняв її син - позивач ОСОБА_1, оскільки на час смерті спадкодавця проживав разом з ним та у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У червні 2006 року з аналогічною заявою до нотконтори також звернувся другий син спадкодавця, третя особа по справі ОСОБА_3.
У вересні 2009 року позивач із листа КП «ДМБТІ» дізнався про те, що АДРЕСА_1 10.07.2008 року зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про право власності від 25.06.2008 року.
Позивач зазначає, що відповідачка ніколи не була членом кооперативу, пайові внески не сплачувала, тому не могла набути права власності на вказану квартиру, оскільки вона є об'єктом спадкування після смерті матері ОСОБА_4, яка за життя набула права власності на квартиру, але не оформила його.
Посилаючись на те, що вказане свідоцтво безпідставно видане ОСОБА_2, яка не має права на спірну квартиру, пайові внески не сплачувала та ніколи не приймалася в члени ЖБК, тому позивач просив визнати його недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за відповідачкою ОСОБА_2
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним і позовній заяві.
Представник відповідачки ОСОБА_2 проти позову заперечував та зазначив, що свідоцтво про право власності на спірну квартиру вона отримала правомірно, оскільки будучи членом сім'ї ОСОБА_4 вона також спочувала пайові внески.
Представник відповідача виконкому Дніпропетровської міської ради проти позову заперечував посилаючись на правомірність видачі свідоцтва, оскільки ОСОБА_2 надала довідку ЖБК про виплату нею пайових внесків.
Представник КП «ДМБТІ» в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи ОСОБА_3 позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник третьої особи Житлово-будівельного кооперативу №387 проти позову не заперечував та суду пояснив, що відповідачка ОСОБА_2 ніколи не приймалася в члени ЖБК та дані про виплату саме нею пайових внесків у ЖБК відсутні. Довідка для отримання свідоцтва про право власності на її ім'я видана попереднім керівництвом, тому встановити походження її видачі на теперішній час неможливо.
Вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 у 1986 році була прийнята в члени Житлово-будівельного кооперативу №387 та 22.11.1986 року на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради їй було видано ордер №02650 на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1.
З 1986 року по даній квартирі сплачувалися пайові внески, які були повністю виплачені станом на 01.01.1993 року, що підтверджується довідкою ЖБК №387.
У вказаній квартирі проживали та були зареєстровані член ЖБК ОСОБА_4, її син - позивач по справі ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 та двома на той час неповнолітніми дітьми.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Свідоцтво про право на спадщину спадкоємцям видане не було, оскільки реєстрація права власності на квартиру за життя ОСОБА_4 не проводилася.
10.07.2008 року КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» була проведена реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 25.06.2008 року, виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 в члени ЖБК не приймалася і заяву про її прийняття не надавала, доказів сплати нею пайових внесків за квартиру суду не надала.
Відповідно до ч.1 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», що була чинна на час відкриття спадщини після ОСОБА_4, у випадках смерті після 01.07.1990 року члена житлово-будівельного, дачно-будівельного або гаражно-будівельного кооперативу, якщо на цей час спадкодавцем був повністю внесений пайовий внесок - спадщина відкривається відповідно на квартиру, дачу, гараж, садовий будиночок, інші будівлі і насадження.
Відповідно до ч.2 ст.145 ЖК України, якщо член житлово-будівельного кооперативу виключений з кооперативу (крім випадків, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 статті 147), помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім'ї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї. При відсутності дружини, що має право на частину паєнагромадження, а також при відмові її від вступу до кооперативу така перевага надається спадкоємцям члена кооперативу, які проживали разом з ним.
Як вбачається, переважне право на вступ до кооперативу мають спадкоємці ОСОБА_4 - її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_1, однак вони також із заявами про прийняття їх в члени ЖБК №387 не зверталися.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 не мала права на отримання свідоцтва про право власності на спірну квартиру, оскільки ніколи не була членом кооперативу, не надала доказів сплати нею пайових внесків та не мала переважного права на вступ до членів ЖБК після смерті ОСОБА_4.
Окрім цього, третя особа ЖБК №387 спростовує законність видачі попереднім керівництвом кооперативу довідки на ім'я ОСОБА_2, оскільки такі довідки не могли бути видані особам, які не є членами ЖБК та відсутні відомості про сплату нею пайових внесків.
Таким чином, суд вважає визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 25.06.2008 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, та скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 114 гривень 70 копійок.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», треті особи ОСОБА_3 та Житлово-будівельний кооператив №387, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 25.06.2008 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.
Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя