Справа № 144/396/13-ц Провадження № 22-ц/772/1765/2013Головуючий в суді першої інстанції:Панченко Д.І.
Категорія: 23Доповідач: Колос С. С.
"25" липня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
ГоловуючогоКолоса С. С.
Суддів:Вавшка В. С., Іващука В. А.
При секретарі:Пишному О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника сільськогосподарського виробничого кооперативу «Сокирянський» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського виробничого кооперативу « Сокирянський », за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - відділу Держземагенства у Теплицькому районі про визнання недійсним договору оренди, -
Встановила:
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року зазначений позов задоволено .
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 12 січня 2011 року між ОСОБА_6 та СВК « Сокирянський » с. Сокиряни Теплицького району Вінницької області, зареєстрований 4 травня 2011 року у відділі Держкомзему в Теплицькому районі за № 052370004000790 .
Судові витрати на користь позивача стягнуто з відповідача .
В апеляційній скарзі голова ліквідаційної комісії СВК « Сокирянський » ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову .
В запереченнях ОСОБА_8, який діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_6 просить рішення суду залишити без зміни, а скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що вона є безпідставною та не обґрунтованою .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного .
Відповідно до положень статті 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .
Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може .
Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 971409 позивачу ОСОБА_6 належить земельна ділянка площею 3,9990 га, яка розташована на території Сокирянської сільської ради Теплицького району, Вінницької області ( а. с. 6 ) .
12 січня 2011 року між ОСОБА_6 та СВК « Сокирянське » укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки площею 3,9990 га, терміном на п'ять років, що був зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 4 травня 2011 року за № 052370004000790 ( а. с. 7, 8 ) .
Встановлено, що у договорі оренди землі укладеному між позивачем та СВК «Сокирянське» відсутні істотні умови, а саме: в договорі не зазначено існуючі обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки, не передбачено в договорі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки та відсутня необхідна інформація про об'єкт оренди ( кадастровий номер, місце розташування ) .
Задовольняючи позов та визнаючи недійсними укладений між ОСОБА_6 та СВК « Сокирянське » 12 січня 2011 року договір оренди земельної ділянки, суд першої інстанції правильно виходив із встановлених ним обставин, що у договорі оренди відсутні істотні умови, а саме: існуючі обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, наявність яких у договорі передбачено положеннями абзаців 8 та 11 частини 1 статті 15 Закону України « Про оренду землі », що відповідно до вимог частини 2 цього Закону є підставою для визнання договору оренди землі недійсним. Правильно суд виходив із того,що відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених, цією статтею цього Закону, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону .
Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються законом .
Згідно частини 1 статті 15 Закону України « Про оренду землі », в редакції, яка діяла на час укладення договору, істотними умовами договору оренди землі були: об'єкт оренди ( місце розташування та розмір земельної ділянки ); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки .
Положеннями ст. 15 Закону України « Про оренду землі », які були діючими на момент вчинення даного правочину, не передбачено зазначення кадастрового номера земельної ділянки в договорі оренди, тому відносити наявність даної інформації до істотних умов договору не можна .
Виходячи із положень частини 2 статті 15 цього Закону відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підставою для визнання договору оренди недійсним .
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні .
У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам.
За правилами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 4,5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Відсутність у спірному договорі оренди істотних умов встановлених абзацами 8 та 11 частини 1 статті 15 Закону України « Про оренду землі » є достатньою підставою для визнання вказаного договору оренди землі недійсним, відповідно до правил частини 2 статті 15 цього Закону.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки вказаний договір не відповідає вимогам частини 1 статті 15 Закону України « Про оренду землі » щодо істотних умов договору, що є беззаперечною підставою для визнання договору недійсним.
Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила :
Апеляційну скаргу представника сільськогосподарського виробничого кооперативу « Сокирянський » - відхилити .
Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року у цій справі - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : С. С. Колос
Судді : В. С. Вавшко
В. А. Іващук