Справа № 144/421/13-ц Провадження № 22-ц/772/2107/2013Головуючий в суді першої інстанції:Задорожна Л.І.
Категорія: 23Доповідач: Колос С. С.
"26" липня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
ГоловуючогоКолоса С. С.
Суддів:Іващука В. А., Якименко М. М.
При секретарі:Пишному О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника сільськогосподарського виробничого кооперативу « Сокирянський » на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 18 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського виробничого кооперативу « Сокирянський », за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - відділу Держземагенства у Теплицькому районі про визнання недійсним договору оренди, -
Встановила :
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 18 червня 2013 року зазначений позов задоволено .
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 12 січня 2011 року між ОСОБА_6 та СВК « Сокирянський » с. Сокиряни Теплицького району Вінницької області, зареєстрований 4 травня 2011 року у відділі Держкомзему в Теплицькому районі за № 052370004000800 .
Судові витрати на користь позивача стягнуто з відповідача .
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що при укладанні договору оренди землі не зазначено всіх істотних умов передбачених ст.. 15 ЗУ « Про оренду землі « .
В апеляційній скарзі представник СВК « Сокирянський », посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного .
Відповідно до положень статті 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .
Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а тому скасованим бути не може .
Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 971216 позивачу ОСОБА_6 належить земельна ділянка площею 3, 4613 га, яка розташована на території Сокирянської сільської ради Теплицького району, Вінницької області .
12 січня 2011 року між ОСОБА_6 та СВК « Сокирянське » укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки площею 3, 4613 га, терміном на п'ять років, що був зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 4 травня 2011 року за № 052370004000800 .
Встановлено, що у договорі оренди землі укладеному між позивачем та СВК « Сокирянське » відсутні істотні умови, які були встановлені діючим на момент вчинення даного правочину законом, а саме: в договорі не зазначено існуючі обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки, а також не передбачено в договорі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Також до підписаного сторонами договору не додано плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, акту визначення меж земельної ділянки у натурі ( на місцевості ), що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості.
Задовольняючи позов та визнаючи недійсними укладений між ОСОБА_6 та СВК « Сокирянське » 12 січня 2011 року договір оренди земельної ділянки, суд першої інстанції правильно виходив із встановлених ним обставин, що у договорі оренди відсутні істотні умови, а саме: існуючі обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, наявність яких у договорі передбачено положеннями абзаців 8 та 11 частини 1 статті 15 ЗУ « Про оренду землі », що відповідно до вимог частини 2 цього Закону є підставою для визнання договору оренди землі недійсним. Правильно суд виходив із того, що відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених, цією статтею цього Закону, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону .
Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються законом .
Згідно частини 1 статті 15 ЗУ « Про оренду землі », в редакції, яка діяла на час укладення договору, істотними умовами договору оренди землі були: об'єкт оренди ( місце розташування та розмір земельної ділянки ); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження ( обтяження ) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки .
Виходячи із положень частини 2 статті 15 цього Закону відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підставою для визнання договору оренди недійсним .
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні .
У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам .
За правилами частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 4, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу .
Відсутність у спірному договорі оренди істотних умов встановлених абзацами 8 та 11 частини 1 статті 15 ЗУ « Про оренду землі » є достатньою підставою для визнання вказаного договору оренди землі недійсним, відповідно до правил частини 2 статті 15 цього Закону .
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_6.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки вказаний договір не відповідає вимогам частини 1 статті 15 ЗУ « Про оренду землі » щодо істотних умов договору, що є беззаперечною підставою для визнання договору недійсним .
Отже, оскаржуване рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила :
Апеляційну скаргу представника сільськогосподарського виробничого кооперативу « Сокирянський » - відхилити .
Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 18 червня 2013 року у цій справі - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий : С. С. Колос
Судді : В. А. Іващук
М. М. Якименко