Головуючий у 1-й інстанції: Денисюк П.Д.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"05" листопада 2012 р. Справа № 2а-5185/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Євпак В.В.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "17" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_4 з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком із врахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області просить постанову суду скасувати. Зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, що фінансування зазначених витрат проводиться виключно за рахунок державного бюджету відповідними розпорядниками бюджетних коштів, а Пенсійний фонд України на включається до Державного бюджету України, тому стягнення даних грошових витрат з управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області є незаконним. Просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи, позивачка, є пенсіонеркою, має 2-ю групу інвалідності, що пов"язана з Чорнобильською катастрофою, є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У статті 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 зазначеного Закону встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2-ї групи - у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
При розрахунку додаткової пенсій, передбаченої статтями 50 Закону N 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом N 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.08 року N654, постанови №530 від 28.05.2008 року постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та №836 від 26.07.1996р., тоді як ст. ст. 62 та 67 Закону №796 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз"яснення порядку застосування цього Закону, підвищувати розмір доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідності до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону N 796-XII (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, обов"язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на нарахування та виплату коштів, передбачених ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Що стосується вимог позивачки щодо проведення перерахунку і виплати коштів, передбачених ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то колегія суддів приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивачці ОСОБА_4 призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Перехід позивачки на інший вид пенсії та призначення пенсії за ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не встановлено.
Таким чином, вимоги ОСОБА_4 щодо проведення перерахунку та виплати основної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є безпідставними, а висновок суду першої інстанції щодо наявності права на перерахунок та виплату державної пенсії, помилковим.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо проведення перерахунку та виплати основної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "17" жовтня 2011 р. скасувати в частині проведення перерахунку та виплати ОСОБА_4 державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти в цій частині нову постанову.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 щодо проведення перерахунку та виплати державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовити за безпідставністю.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул.Відінська,41,м.Рівне,33018